Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 26 березня 2019 року

Тронка

Переглядів: 89227
Додано: 22.02.2003
Hi 0 Рекомендую 3 Відгуки 3
Т Р О Н К А

І
ТИ—ЛІТАЙ
— Ніщо мені так не пахне, як наш степ,— каже молодий Горпищенко, льотчик
реактивної авіації, приїжджаючи до батька-чабана у відпустку.
І якось так випадає щоразу, що батька застає він не в хаті і не в кошарі, а в
степу, просто серед пасовища, де старий стоїть коло отари з ґирлиґою, в
черевиках солдатських і в усіх своїх чабанських обладунках: пояс, а на поясі
джермало, що дісталось йому у спадок ще від діда-чабана, і ріг баранячий з
нафталіном — рани вівцям присипати, і пляшка суміші креоліну з дьогтем — теж для
гоєння ран, і, звичайно ж, ножиці, щоб простригати вівцям очі, бо, буває, Так
позаростають, що й шпичаків не бачать, проколють очі об них.
Чабан Горпищенко собою незавидний, але в степу .....
 

Відгуки 3

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    Дуже гарні слова
  • 2 0
    Не думаю, що у видатного письменника Олеся Гончара були будь-які комплекси неповноцінності відносно свого походження. Навпаки, людина якнайповніше висловила свою любов до рідного краю, до народу, відкривши його найпрекрасніші риси у своїх романах. А те, що окремі горе-читачі вбачають у його творах, свідчить лише про розумову неповноціннстіь таких недолугих "Ли Таурусів".
  • 0 2
    "Тронку" читала еще в школе, в принципе, понравилось. Вот только из романа в роман Олеся Терентиевича просматривается такая ненависть к городским жителям, что становится неприятно. Видать, за всю свою жизнь Гончар так и не смог избавиться от сельского комплекса неполноценности.
Наші Друзі: Новини Львова