Моєму брату Вiталiю
Олександр Довченко
МОЄМУ БРАТУ ВIТАЛIЮ
Нiч поглинула всi звуки,
Сховала контури предметiв,
Не видно навiть власнi руки
Не чуть цикад дзвiнких кларнетiв.
Пiтьма у чорному убраннi,
Яку не можна вже згустити,
Пiднiме руки у вiтаннi,
Неначе хоче задушити.
Та ось у темрявi кiмнати
Почую раптом тихе \"дзенььььь\"
Це ангел прийде стать на чати
I возвiстити новий день.
.....