Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 19 липня 2019 року
Тексти > Тематики > Художня  ::  Тексти > Жанри > Легенда

Калинове намисто

Переглядів: 4757
Додано: 19.02.2012 Додав: Fire-bird  текстів: 5
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: http://samlib.ru/h/hishnaja_p/ukraine2.shtml
– Що ж ти, сину мій, такий зажурений? І сльози вже спопеліли в очах твоїх спорожнілих, і голос твій вже котрий день стіни ці не чують. Сам себе на самотність ти засудив, навіть діти твої, твої любі донечки, з тобою не вітаються.
Що мовчиш? Чи й про сонце ти більше не мрієш, як нема вже сонця у серці твоєму? Не мовчи, чоловіче, хай то сповідь буде чи останнє до страти слово, та я тебе вислухаю.
Підвелася жінка, у розкішний темний одяг вбрана, вбрання дороге, золотом і сріблом шите, а черевички червоні, сап’янові. Відійшла до кам’яної стіни, що низьку стелю кімнати у в’язниці підпирала. Темне волосся в косу зібране, а коса колом вкладена, наче вінцем із жита вона коронована, і мовби сяє калинове намисто у напівтемній кімнаті, неволею сповитій.
Чоловік, що сидів за столом, у ві .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова