Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 17 жовтня 2019 року
Тексти > Жанри > Легенда  ::  Тексти > Тематики > Художня

Україно моя

Переглядів: 3083
Додано: 19.02.2012 Додав: Fire-bird  текстів: 5
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Джерело: http://samlib.ru/h/hishnaja_p/ukraine.shtml
Тиша. Тиша. Тиша. Шепоче вітер, торкаючись хвиль. Забуте. Загублене. Загарбане. І прокляте на віки нерозумінням. І там, гублячись у далечині прожитого часу, легкою луною, понад водою, понад простором, понад пам’яттю поколінь, які розгубили свою гордість, які скорилися, ледь чутно: \"Тиша. Тиша над водою. Тиша під вербою. Тиша місячна...\"
Зашуміли верби над водою. Загомоніли. Співи вербині місяць гойдають. І від того співу місяць до землі хилиться, кров’ю людською наливається, жах свій блідий зраджує. І летить жах блідий понад ріками, понад селами, через часи і через пам’ять, карби на душах ставлячи, серця крилами блідими зачіпаючи. Як лівим крилом зачепить, на кригу серце перетвориться, як правим – на камінь, що навіть смерть, рідна сестра жаху блідому, на порох не розтрощить.
В .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова