Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 16 вересня 2019 року

Чекання зими в цегляному Едемі

Переглядів: 3331
Додано: 07.01.2011 Додав: ЛЕВ  текстів: 1281
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: http://ukrlit.blog.net.ua
<
1
>
(З циклу)

* * *
Не бажав би синіх образів на стінах і піддячого голосу а просто зими
обминає стежку сьомий вершник вперше побачить церкву і не зупиниться
достояли збоку довгі коні року і знайшли собі сіно в дворі
а до стіни як до осені довго і стіна як повітря сліпа і розгублені вишні наповнять решето від стовпа до стовпа
і трава затулить борошняну кулю як від вершника церква у ранок ховалася
і тільки до осені від стіни як до моря і тільки пожежа як повітря німа
два старих образи витягують з комори побажайте довгого собі як зима

* * *
про озеро зелене
червоний голуб нахвалявся про озеро червоне зелений голуб
плакав
побачила їх зозуля і тричі по три подумала а коли лісом назад поверталася про озеро зелене
зелений голуб
нахвалявся про озеро червоне
червоний голуб
плакав

* * *
наш перелесник знову стане жовтим як довга тінь впаде на чорний глід ми просто слід залишили у скринях щоб після літа дозбирати лід
наш королевич піде в іншу пасіку де у дверей знайшлися дві бджоли і трохи сонця завжди з вітром свариться і череп’яні для гостей столи
а ми позичили у жовтого каблучку І кошик меду просто на кутю І трьох музик до двору і навесну і два кресала на старий тютюн

* * *
бо не бачити снів — то ніколи не йти по вінцях де стоять вітряки з нечестивими сулкамн доль і знаходять когось на віконному склі вертепів і шукають когось між анфасів сліпих парасоль як тютюн в рукави — обсипатися дахом до сонця витинати з трави силуети розтріпаних трав обминаючи міст забрести у стару оазу де цвіркун по долонях цілющу росу збирав

* * *
до зимового моря так просто іти до зимового моря так просто вертатись залишати сліди і каретні хвости залишати не там де самим залишатись
щоб принести в альтанки акулам хребти і уламками льоду не вибрати літа до зимового моря не ходять коти до альтанки акулами сиплеться вітер

* * *
і на полюсі як на полі дві гітари стерню розбили коридорами до квасолі ми так довго когось любили
навіть якось забули літо у селі на порепаній призьбі ми і звідси ще далі підем наші вишні занадто пізні
на цегляних катренах раю де зозуля ще зронить піст дві хлібини на всіх розкраяв наймолодший між нас флейтист

* * *
вже затісно вершникам і довкола стежки сірі церкви — вежами сьомий вершник — перший затісними сходами до старого літа дві стерні виходили дві стерні розбиті до дверей одвірками притуляли весни ручаями згірклими літній лід розкреснув до зими покутою до зими ще трохи мед з намистом плутали зачиняли в льоху-He у скринях лічених не довкола ставу бо так скоро січень вже бо сліди розтануть і на диво печене королевич прийде подивитись ввечері але тільки зливу позбирає в кошики по слідах осінніх там де наші прожилки дочекались зиму

 
Наші Друзі: Новини Львова