Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 25 лютого 2020 року
Тексти > Жанри > Казка  ::  Тексти > Тематики > Дитяча

Арабські народні казки :

Осел чи корова

Переглядів: 3635
Додано: 27.01.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
ОСЕЛ ЧИ КОРОВА

В одного бідного чоловіка були осел і корова. Корова давала молоко, а осел вантажі возив. Одне слово, служили обидві тварини своєму господареві вірою й правдою. Але немає нічого вічного. Все, що приходить, рано чи пізно й відходить. Так уже ведеться в світі. І людина не владна тут щось змінити.

Як і слід було сподіватися, перший постарів осел, і господар мусив тепер усе носити на своїй спині.

— Що ж діяти? — питається чоловік сам у себе, дивлячись на хвору скотину.— Забити? Рука не підніметься. Продати? По-перше, ніхто ж не купить, а, по-друге, що тобі не миле, не віддавай іншому.

Що діяти в такій безвиході? Звернувся господар за допомогою до самісінького Бога.

— Боже милостивий, царю небесний!— благав він.— Забери осла! Змилосердься наді мною хоч у такий спосіб!

Благав він Всевишнього і вранці, і ввечері, все сподіваючись на милість Божу. Спливали в щоденних молитвах дні за днями, а осел як жив, так і живе собі.

Аж ось одного ранку вбігає до хати господиня, вся заплакана, руки тремтять і слова вимовити не може. Нарешті ледве спромоглася сказати:

— Горе, горе спіткало нас! Непоправне горе! Корівонька, годувальниця наша, здохла.

— Схаменися, жінко! Що ти верзеш!— зарепетував чоловік.— Ти щось наплутала! Не корова, а осел. Я ж просив Бога, щоб осла забрав, а не корову!

Хоч як переконувала вона чоловіка, хоч як доводила, а він стояв на своєму — осел здох та й годі!

Побоюючись, коли б чоловік не з'їхав з глузду, жінка заходилась скликати свідків, щоб підтвердили її докази. Всі, звичайно, говорили одне й те ж:

— Шановний добродію, у стайні лежить мертва корова, та сама, що з рогами, ряба, з чорними та білими плямами на голові, з мотузком на шиї.

Але й це не могло переконати чоловіка. Він затявся і край:

— Кажу ж вам, що ви не здатні відрізнити корову від осла. Здох все-таки осел!

Саме в цей час проходив мимо недоумкуватий сусід. На його розум ніхто ніколи не покладався, але вирішила жінка заручитися і його свідченням. Оглянувши мертву скотину, той сказав чоловікові:

— Давно вже корівка твоя дихати перестала. Нема му-му!

У відчаї та горі скривджений чоловік звів руки до неба й заволав:

— Господи! Навіть цей недоумок зумів відрізнити осла від корови, а ти, всевидющий, на це не спромігся!

 
Наші Друзі: Новини Львова