Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 25 лютого 2020 року
Тексти > Тематики > Дитяча  ::  Тексти > Жанри > Казка

Арабські народні казки :

Гасан, зачарований між семи морів

Переглядів: 3516
Додано: 27.01.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
ГАСАН, ЗАЧАРОВАНИЙ МІЖ СЕМИ МОРІВ

Жили собі дві дівчини. І от надумала старша вийти заміж. Та в ніч перед весіллям з'явився хтозна-звідки ворожбит і сказав:

— Ця — для Гасана, зачарованого між семи морів!

І щез. Тож за молодого видали не її, а меншу сестру. І не знала старша, в чому тут причина. Якось сказала вона сестрі:

— Пусти мене на своє місце до твого чоловіка.

Адже вони були у всьому схожі одна на одну.

— Добре,— погодилась менша сестра й подалася до лазні. Повернувся ввечері зять, сів біля старшої сестри, повечеряв, не впізнавши її, і ліг спати. І спитала його старша сестра:

— Скажи, чом не віддали за тебе мою старшу сестру?

— Бо з'явився ворожбит і сказав: «Ця — для Гасана, зачарованого між семи морів»,— відповів той.

Наступного дня повернулась менша сестра, а старша вирушила в дорогу, прихопивши з собою одежі та служницю-негритянку.

Ішли вони, йшли, аж поки дійшли до старого діда, згорбленого літами й посрібленого сивиною. Сказали йому дівчата:

— Здорові були, дідусю! Чи не знаєте Гасана, зачарованого між семи морів?

На це дід відповів:

— Брат мій старший за мене, він знає.

І пішли дівчата далі, аж поки здибали другого дідуся і спитали про Гасана, зачарованого між семи морів. Той сказав їм:

— Я знаю того Гасана. Тільки захопіть із собою сорок шматочків ладану й щоночі кадіть по одному, поки викадите всі сорок. Але не спіть. Якщо заснете, не зумієте порятувати Гасана. Коли він прокинеться, то хоч яку дівчину побачить перед себе, неодмінно візьме її собі за дружину.

Тоді спитала дівчина, як знайти Гасанів дім. Дідусь розказав їй.

І пішли вони. Нарешті добулися до Гасанового дому. Зайшли до покоїв і побачили красеня, що спав у ліжку.

Зосталась тут дівчина й почала щодня кадити ладаном. Минав уже сороковий день, залишилося ще чотири години до часу, коли Гасан мав прокинутись, але дівчина не могла більше стояти на ногах і звеліла негритянці:

— Я посплю трохи, а ти розбуди мене, коли він прокидатиметься.

Лягла спати, а як зазоріло, прокинувся Гасан. Негритянка тим часом викинула сонну дівчину у вікно й лишилася з Гасаном.

А дівчина упала в глибокий рів. Наступного дня знайшов її садівник і забрав до себе. Як тільки дівчина ввійшла до садівникової хати, служниця сказала:

— Шкода мені тебе.

— Чому? — запитала дівчина.

— У нашого господаря божевільна донька. Він щодня приводить дівчину, яку божевільна вбиває наступного дня. Завтра уб'є й тебе.

— Ну що ж, буде що буде! — мовила дівчина.

Привели її до божевільної. Але дівчина встигла вибігти на дах, перш ніж божевільна запримітила її. З даху побачила вдалині світло й пішла туди, де світилося. А там ворожбит саме ставив на вогонь воду. Дівчина спитала його:

— Що це таке, дідусю?

— Про все запитуй, тільки не про це,— відповів ворожбит.

Дівчина почала благати його, і старий злагіднів.

— Є тут божевільна дівчина. Її можна вилікувати, тільки виливши на неї воду з цього відра.

— Невже? — здивувалася дівчина.

А коли ворожбит одвернувся, схопила відро, побігла до божевільної та й вилила на неї воду. І видужала хвора. Наступного дня прийшла служниця забрати мертву, але побачила, що дівчата любесенько сміються собі. Про це служниця негайно розповіла батькові недужої. До світлиці увійшли батько з матір'ю, обняли дочку, а дівчину спитали:

— Чого ти хочеш за свій добрий вчинок?

— Не треба мені від вас нічого, хіба що продайте мене на султанському ярмарку.

Бажання дівчини задовольнили: купив її якийсь чоловік і забрав додому.

Як тільки увійшла вона, служниця й мовить:

— Мені дуже шкода тебе!

— Чому? — спитала дівчина.

— У нашого господаря хворий син. Щодня батько приводить дівчину, щоб доглядала його, але від недужого такий сморід, що кожна помирає зразу.

— Відведіть мене до нього,— попросила дівчина.

Увійшовши до кімнати, сказала:

— Принесіть чистий матрац та новий одяг, а йому засмажте курку.

Все було зроблено, як веліла дівчина.

Наступного дня повторилося те саме. І так тривало два місяці, аж поки юнак видужав. Закликала дівчина батька й передала йому здорового сина. Зраділий батько спитав її:

— Що ти бажаєш за це?

— Нічого мені не треба від вас — хіба що продайте мене на султанському ярмарку.

Продав господар дівчину на султанському ярмарку царському візирові, який забрав її в царський палац. Там уся челядь плаче, побивається. Запитала дівчина, що скоїлося, а їй кажуть:

— Ось уже четвертий день, як пропав царевич!

Дівчина запримітила серед челяді стару рабиню і сказала, що хоче спати коло неї. Їй дозволили. Вночі дівчина вдала, ніби спить, і підгледіла, як стара рабиня полізла по драбині в підземелля. Дівчина за нею. Дивиться, аж вона лупцює хлопчика. Зрозуміла дівчина, що той хлопчик і є царевич. Наступного дня вона впросилась до царя й мовила йому:

— Царю, твій син здоровий! Завтра звели всім рабиням зібратися в лазні.

Назавтра цар так і зробив. А дівчина тим часом привела царя до сина.

— Що ти бажаєш за свій добрий вчинок? — запитав цар дівчину.

— Продай мене на султанському ярмарку,— попросила вона.

Продав цар її на султанському ярмарку саме тому Гасанові, що був зачарований між семи морів.

Привів Гасан її додому. Якось, сидячи вдома, дівчина почала примовляти:

— Як прикро! Не дочекатися пробудження Гасана! Почувши це, Гасан поцікавився:

— Що це ти примовляєш?

І дівчина розповіла йому все. Дізнавшись про її пригоди, Гасан прогнав лиху негритянку й почав жити разом із судженою, і жили вони довго й щасливо.

 
Наші Друзі: Новини Львова