Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 15 серпня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія  ::  Тексти > Тематики > Філософія

Скоротаю вечір.

Переглядів: 682
Додано: 08.08.2017 Додав: Наддінн  текстів: 108
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
<
1
>
Зимній вечір упав на дахи
Лиш вітер самотній гуляє,
Він відбілює наші гріхи
Та снігом стежки замітає.

Я у парі із вітром іду
Поринаю у сніг по – коліна,
І лиш вітер тепер мій король
А я його короліна.

Вітер головний в хурделиці цій
Сніг лапатий лягає на плечі,
То кружляє, то виє, як стая вовків
Скоротаю я з ним зимній вечір.

Він не буде стихати всю ніч
Аж до ранку снігом порошити,
На танець чарівний в цю білоніч
Хоче мене запросити.

Та я не хочу мучитись з ним
Замерзати аж до світання,
Хай гуляє сам вітер кремезний
Відхилю я його залицяння.

Так до хати прийду не спіша
І як ступлю на рідний поріг,
То зразу розтане душа
Бо мій дім – мій оберіг.

Запалю я свічки і випю вина
Душу зігрію, на скрипці заграю,
І подякую Богу за усе ,сповна
Чим багата, за усе, що я маю.

Скину груз , що так втяготів
І біль серця свого заглушу,
Я рядками своїх віршів
Залікую поранену душу.

5.12.11

 
Наші Друзі: Новини Львова