Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 23 листопада 2017 року

Intermezzo

Переглядів: 475967
Додано: 27.04.2003
Hi 3 Рекомендую 11 Відгуки 12
Присвячую Кононівським полям
Дійові особи:
Моя утома.
Ниви у червні.
Сонце.
Три білих вівчарки.
Зозуля.
Жайворонки.
Залізна рука города.
Людське горе.

Лишилось тільки ще спакуватись... Се було одно з тих незчисленних «треба», які
мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те «треба» мале, чи велике, — вагу
те має, що кожен раз воно вимагає уваги, що не я їм, а воно мною уже керує.
Фактично стаєш невільником сього многоголового звіра. Хоч на час увільнитись від
нього, забути, спочити. Я утомився.
Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки
власне, а і чуже. А врешті — хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже
починається? Я чую, як чуже існування входит .....
 

Відгуки 12

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    Здравствуйте Шановні панове / панове ,

    Вам потрібен кредит ? Ви зацікавлені в отриманні будь-який вид кредиту ?
    Або ви фінансово турбує? У вас є борг , щоб заплатити ? Якщо так ,
    Ми видаємо кредити для всіх частинах світу. Щоб отримати кредит сьогодні ,
    Зв’яжіться з нами зараз Via Компанії e - mail адресу за адресою: klarabannyfinance@yahoo.com :

    Ми Чекайте ваше запрошення реагує , ми до ваших послуг.

    З найкращими побажаннями ,
    Кlara Banny
    М / Д

    Контакт : klarabannyfinance@yahoo.com : для ва
  • 0 0
    Що може підбадьорити, надихнути, дарувати душевний спокій людині, на яку обрушив тяжку втому її ж винахід – правила людського співжиття? Лише те чисте й абсолютне, те, чим є людина – природа.

    Драматична, затяжна п’єса, якій би можна було дати назву «Людське буття» знівечила душу героя даного твору і лише спів птахів, шелест листя, трав, пшениці та інше, що складає цілющій хор – це і є intermezzo для нього, як для сучасної людини.
  • 0 0
    твір гарний... одне що мені не подобається, приниження людей. всіх без винятку. мені здається що не всі люди настільки вже погані... а якщо й так то і ми усі...і автор....не вважаю доцільним виділяти себе, як найкращого поміж не гідних...а в цілому опис природи чудовий....
  • 0 1
    прекрасно...чувства,эиоции...всё передано с ювелирной точностью..)
  • 0 1
    Цiкаво дуже i дуже цiкаво бiльше нiчого сказати
  • 0 6
    не дуже люблю таки творы вважаю це аТстоем тупым и вобще идите все на улицу а то сидите тут и блогите задроты ..... Фу
  • 7 2
        А я вважаю, що твір чудовий. В кожного своя думка і їй перечити не буду, але якщо читати "між рядків" віднайдеш для себе багато нового і корисного.
        Невже нікому з вас не хотілось хоча б раз в житті сховатися від усього світу і побути на самоті???
  • 6 4
    Це - прекрасний витвір майстра! Мені дуже сподобалось це оповідання, автор не соромиться своїх почуттів, їх відвертості, інколи дійсно хочеться побути наодинці з самим собою і природою, подалі від людського прискіпливого ока і безглуздих прагнень.
  • 7 6
    Нудно читати?Та ви що,люди?
    Це перший твір,що справив на мене таке сильне враження.Коцюбинський ніби відчував всю мене,кожну мою думку,кожне почуття-це прекрасно.Читаючи,впізнавала себе.Згадала своє село,поля,луки,сади,звуки,запахи,думки-все.Всі спогади знов ожили,відчувся той самий неймовірний зв’язок з природою,землею.Захотілося в минуле,в дитинство.Таке живе,яскраве.Після прочитання з’явилося бажання зірватись,поїхати туди,відчути все насправді,вдихнути на повні груди,бути вільною..
  • 1 5
    Цікавий, але ,доволі, хаотично написаний...
  • 3 4
    Твір літературно барвистий, яскравий - просто досконалий. Описи природи відгукуються в серці спрагою за прекрасним. Але через якийсь час знов тягне до людей, до міста. Всі ці почуття майстерно перекладені Коцюбиньским на мову слів.
  • 2 5
    Мені знайоме почуття жаги до самотності. На жаль, я не відчуваю такого зв'язку з природою, тому тікати змушена у світ книжок, тілько вони мене розуміють. А люди самі себе не розіміють, що ж їм тоді до мене....
Наші Друзі: Новини Львова