Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 09 грудня 2019 року
Тексти > Жанри > Оповідання

Харитя

Переглядів: 27806
Додано: 27.04.2003
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
В печі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті. В маленькій хаті було
поночі, по кутках стояли діди. На постелі лежала слаба жінка й стогнала. Се
Харитина мати. Шість тижнів поминуло, як помер її чоловік, батько Харитин, і
відтоді бідна удова тужить та слабує, а оце вже другий день, як зовсім злягла.
Злягла саме в жнива, в гарячий час, коли всі, хто вміє жати, подались на ниву
збирати на зиму хліб. І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати: сиплеться
стигле зерно на землю, а вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й
ноги, прикувала до постелі... Лежить бідна мати Харитина та б'ється з думами...
Рипнули двері.
— То ти, Харитю? — почувся млявий голос слабої.
— Я, мамо!
З дверей виткнулось спершу відро, до полови .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова