Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 12 листопада 2019 року
Тексти > Тематики > Історична  ::  Тексти > Жанри > Стаття  ::  Тексти > Тематики > Релігія

Хто ще хоче перепроситися?

Переглядів: 9830
Додано: 07.08.2006 Додав: SS.  текстів: 7
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 2
Джерело: перекладач
© Marina Warner, 2002. (Повну версію есею вміщено в книжці Марини Ворнер «Signs & Wonders: Essays on Literature and Culture» (2004).)
© Снігур Сергій, 2004, переклад (авторська редакція).

Перекладено за виданням: Marina Warner. Who’s sorry now? // The Times Literary Supplement. – August 1, 2003 (www.the-tls.co.uk/).

Вперше надруковано в часописі Критика (http://www.krytyka.kiev.ua/). – 2005. – Число 6.

З питань, щодо використання перекладу, звертайтесь до перекладача:
E-mail: hopeodessa@farlep.net. Поштова адреса: п/с 607, Одеса-63, Україна, 65063.
------------------------------------------------------------------------------------------

Маріна Ворнер

ХТО ЩЕ ХОЧЕ ПЕРЕПРОСИТИСЯ?

(Що в сучасному світі означає .....
 

Відгуки 2

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    З моменту публікації цього перекладу на Українському Центрі, в координатах перекладача відбулися певні зміни, тому, станом на березень 2012 року:

    "Щодо використання перекладу, звертайтесь до перекладача:
    E-mail: hopeodesa@gmail.com, sserhiy@inbox.ru.
    Офіційний сайт перекладача: http://odes-transl.com "
  • 0 0
    Дуже цікаво і провокуюче. Дуже згідна з авторкою про фальш і теперішню своєрідну моду на вибачення. Сама так думала, що варті вибачення Папи за діла давньоминулі, коли вже ніхто не може нести відповідальності, але замовчуючи і нічого не роблячи щоб поправити справи близькі, маю на увазі не тільки роль Церкви у ІІ Св. Війні.

    Трохи незрозумілим є: "Я удавала, що мені смішно, слухаючи в Сан-Франциско як католицький єпископ вибачався перед тими, кого в дитинстві скривдили ченці та черниці" Судячи зі змісту статті, авторка насправді, а не вдавано вважає таке вибачення смішним.

    Ну і теж не зовсім зрозуміло у чому фальш у "сповіді" Св. Августина. Що він "накидає" себе Богу? А якщо не накидає, якщо відчув покликання? Але це якраз і заохотило мене прочитати саму "Сповідь", про яку тільки чула, але так і не дійшли руки.

Наші Друзі: Новини Львова