Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 19 серпня 2019 року
Тексти > Жанри > Оповідання  ::  Тексти > Тематики > Українська Мова

Максим Гримач

Переглядів: 368278
Додано: 11.02.2008 Додав: Падолист  текстів: 21
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 1
Сканував: Падолист Джерело: Друковане видання
Марко Вовчок
МАКСИМ ГРИМАЧ


І
Не за вас се діялось, – давно колись, як панувала на Вкраїні удвозі Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною. Застави хоч стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що; то Дніпром руччіші людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: шовки, оксамити, парчі-сутозлоті, пахучі шафрани й крами дорогії, в барильцях щире золото й срібло.

Саме проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Гримач; то сей і довгенько кохався в тому. Такий-то багатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидий, чорнобровий, чорноусий; а веселий, а жартовливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили.
– От, .....
 

Відгуки 1

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    Ще одне із так званих "моторошних" оповідань Марка Вовчка, навіяних народними переказами та легендами.

    ***
    Вона сидить у садочку та вінок плете з червоного та з білого маку, зеленим барвінком перевиває. А сонце саме сходить з-за дніпрової кручі.
    – Дитино моя, Катрусю! – каже старий, сідаючи коло неї, – послав тобі Господь великую тугу на серце. Підніми ж бо голівку, доню, та глянь на старого батька!
    Вона підняла голівку й глянула на його.
    – О доню! яка ж ти стара стала!
    – Ні, тату, я ще молоденька, – зітхнула вона та й знов за вінок.
    ***
    Непоганий сюжет для... ну, як не для фільму-жахів, то такої... собі... жахівочки...
Наші Друзі: Новини Львова