Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 12 грудня 2019 року
Тексти > Жанри > Оповідання

Чумак

Переглядів: 11096
Додано: 18.06.2007 Додав: Падолист  текстів: 21
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Сканував: Падолист Джерело: Друковане видання
Марко Вовчок
ЧУМАК

I
Як помер наш батько, – нехай йому земля пером! – оставив нам дев'ять пар волів полових, хороших. Нас було три брати; я – найменший, хлопчиком після батька остався. Середній одруживсь і покинув чумацтво. Мати дуже просила: «Покинь, сину, чумакувати; я тепер нещаслива у світі, – хоч ти мене трохи розважатимеш...» Да таки й плохий він був, частенько слабував.

Стали ми з старшим братом чумакувати. Грицько був парубок високий, чорнявий, кароокий, парубок – як орел. От стали чумакувати... Я вже й старий, уже дочка к осені рушники готує, а ще й тепер мені так і сниться: широкий степ безкраїй, стелеться шлях, ідуть наші круторогі, риплять вози, а місяць світить...
– А що, хлопче, злічив зорі? – гукне Гриць, як у дзвін ударить. Я так і схопл .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова