Два сини
ДВА СИНИ
І
М.О. Максимовичу
Чоловік умер, двоє діток мені покинув, два сини. Треба мені заробляти, треба
своїх діток годувати. Не справлюсь сама. Те продала, те продала — усе попродала.
Важко нам, убогим, своє добро збувати, що воно в нас кров'ю обкипіло!
Збула... Клопочуся, бідкаюся — з ночі до ночі. Ніколи раразд і діточками
втішатись...
А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть— мої соловейки.
II
Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий;
веселий був хлопчик, жвавий. Було, за день добре мені впечеться своєю пустотою,
а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його. Він був старшенький.
А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно. Був
якийсь задум .....