Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 22 липня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

1997 / Збірка «Мелодія вічних прощань» : Спів вогню у обпаленім горщику :

Я завмерла портретом…

Переглядів: 1960
Додано: 07.05.2012 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: poetyka.uazone.net
<
1
>
* * *

Я завмерла портретом
На синьому тлі,
Брів розламаним злетом
Відбилася в склі.
Самота моя — туя —
Як дзвенять кришталі! —
Спить, допоки існую
Сном безглуздим землі.

Розіп’ята на вітрі
Останнім листком,
Знаю слово нехитре —
Ні крапок, ні ком —
Раз у раз заклинанням
Його шепочу
Безбажально, безжально,
Нечутно, нечу…

Так лишу непочутим
В повітрі — не жаль:
Не бальзам, не отрута —
Мінливий кришталь.
Самотою моєю
Дзвенить і дзвенить:
— Зачекай! Що для Геї?
Лиш мить, тільки мить…

Тіло — форма — потворна,
Ще потворніша суть…
Сиплю попелом чорним,
Та не можу забуть, —
Я не Стікс і не Лета,
Я каюся в злі, —
Завмираю портретом
На синьому тлі.

 
Наші Друзі: Новини Львова