Тексти
>
Жанри
>
Оповідання
::
Тексти
>
Тематики
>
Художня
Королева
Королева прокидається. Власне, вона вже прокинулася, але лежить у м’якому ліжку, тихесенько споглядаючи синє небо крізь нещільно завішені гардини.
Цей ранішній час їй подобається спокоєм. Ніхто не заважає ніжитися під теплою ковдрою, не потрібно вирішувати купу державних справ, віддавати накази, турбуватися про підлеглих, вислуховувати скарги, приймати рішення. Цей час пробудження тільки її. Це небо у шпарку гардин, ця тиша, цей подих нового дня – усе належить їй.
«Мій ранок триватиме цілу вічність», - вирішує Королева і задоволено озирається навкруги. Далі підводиться, звішує ноги з ліжка, намацує ступнями пантофлі і устромлює ніжки в пухкий оксамит.
Підходить до вікна, смикає за мотузку. Штори роз’їжджаються в різні боки, і на личку Королеви розквітає усмішка. .....