Тексти
>
Жанри
>
Оповідання
::
Тексти
>
Тематики
>
Міська
Рекс
Рекс потягнувся і позіхнув. Тихо дзвякнув короткий ланцюг. Три собачих кроки вперед, три назад – от і вся Рексова прогулянка. Двічі на день, зранку та ввечері, з`являлася баба Зіна, вливала до його миски якогось варива та й знову зачинялася у хатині. Бо куди ж піде баба зимою? До хліва, до курей, і от до нього – Рекса.
Хто дав йому цю кличку пес не знав. Бо звик, що ще змалечку його так кликала баба. А те, що він не королівської крові зрозумів, коли одного разу спромігся висунути голову з ошийника і, перескочивши через пліт, помандрував звивистими вулицями містечка.
Тоді Рекс дізнався, що світ великий і цікавий. Скількох людей побачив він, скількох собак! Одні були гарні, охайні, доглянуті. Інші – замизкані, побиті, із кошлатою шерстю. Одні ситі, інші шукали поживу серед смі .....