Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 23 вересня 2020 року
Тексти > Жанри > Казка

Крокодилячі сльози

Переглядів: 8460
Додано: 22.08.2009 Додав: Aora  текстів: 18
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: Сонячний дощик
<
1
>

Леонід Зіновійович Куліш-Зіньків
_________________________________

Читайте:
Сонячний дощик. [Вірші та оповідання.] /Л. З. Куліш-Зіньків. – Х.: ВД „Школа”, 2006. – 80 с.
--------------------------

ЧАРІВНЕ ЛЮСТЕРКО (казки й оповідання)


-----------------------------


КРОКОДИЛЯЧІ СЛЬОЗИ


За морями-океанами, десь у сонячній Африці, на березі великої річки жив собі страшний і голодний Крокодил. Страшний через те, що всі на світі крокодили страшні, а голодний, бо лінувався знайти собі щось на обід чи вечерю.


— Я самий хитрий Крокодил на світі, — казав він до своїх зубастих і хвостатих родичів.
— Побачите, — хвалився він, — що сама їжа до мого рота прибіжить.

З нього інколи насміхались, а згодом зовсім на ту мову уваги не звертали.

Одного разу, гріючись на теплому піску, Крокодил почав голосно плакати.
Так плакав сердега, що від сліз струмок до річки побіг.

— Ой, зуби! Мої бідні зуби! Як вони розболілися! Пробігав поблизу Дикий Кролик.

— Що трапилось, пане Крокодиле? — запитав.

— Ой, мої бідні зуби! Подивись, Кролику, чи не поламались вони?

Зазирнув Кролик у пащу, а Крокодил клац його зубами! Залишився той до кінця свого віку з одним вухом.

Лежить Крокодил на березі і знову гіркі сльози проливає. Пробігає повз нього Ящірка.

— Що таке трапилось, старший брате?

— Ой, зуби! Мої бідні зуби!

Попросив і Ящірку подивитися. І хоч та вертлявою була і спритною, та на цей раз з життям попрощалась.

Того ж дня Крокодил насміявся з багатьох, проливаючи брехливі сльози. А наступного дня знову взявся за свою погану справу.


Прибіг до нього смугастий Веприк, який від стада відбився.

— Подивись-но, — попросив його Крокодил, — мені у пащу, чи не поламався там зуб.

Сказав і слізьми гіркими залився.
Веприк хотів уже ближче підійти, але тут підбіг одновухий Кролик.

— Не підходь! — кричить. — Горе тобі буде! — І розповів, у яку халепу сам потрапив.

З тих пір діти про того, хто хоче когось розжалобити, щоб потім зробити лихо, говорять: «Ллє крокодилові сльози».



 
Наші Друзі: Новини Львова