Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 25 вересня 2020 року
Тексти > Жанри > Казка

Добрий ведмедик

Переглядів: 7033
Додано: 22.08.2009 Додав: Aora  текстів: 18
Hi 1 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
Леонід Зіновійович Куліш-Зіньків
_________________________________

Читайте:
Сонячний дощик. [Вірші та оповідання.] /Л. З. Куліш-Зіньків. – Х.: ВД „Школа”, 2006. – 80 с.
--------------------------

ЧАРІВНЕ ЛЮСТЕРКО (казки й оповідання)


ДОБРИЙ ВЕДМЕДИК

Спав під кущем малини маленький Ведмедик. А звали його Тупу-тупчиком.

Одного разу його батько Тупутуп і дядько Клишоног принесли йому вулик меду.

— Спить ще Тупутупчик, — сказав дядько Клишоног, — і не знає, якого ми йому гостинця принесли.
Проте Тупутупчик не спав. Йому просто було приємно полежати на теплому моху.
Почали два ведмеді про вдале полювання говорити.
— Надовго запам'ятають нас оті кусючі комахи, — почухавши свого опухлого носа, сказав Клишоног до Тупутупа.
— Еге ж, — пошкрібши боки, погодився з ним Тупутуп. — Усі вулики догори дном поставили, весь мед вилизали, навіть крихти не залишили.

Коли Тупутупчик виліз з теплої постелі, дядько з батьком поставили перед ним величезну миску з медом.
— Не буду я його їсти, — заплакав Тупутупчик. — Цей мед гіркий, дуже гіркий. Ви залишили голодними маленьких бджілок, зруйнували їхні будиночки!

Почали дорослі ведмеді частіше свої голови чухати.
— Що ж нам робити? — запитують один одного.
— Віднесіть назад вулика і вибачтесь перед бджілками, — сказав Тупутупчик.

Нічого не залишилось їм робити. Взяли вулик і присоромлені поплентались на пасіку. Вибачились вони перед бджілками, пообіцяли, що більше такого робити не будуть.
Раптом з вулика, якого принесли ведмеді, вилетіла одна бджілка і продзижчала щось на вушко до найстаршої бджілки. А розповіла вона про доброго і чуйного ведмедика Тупутупчика.

— Оце вам кухлик меду, — сказала найстарша бджілка. — Хай він буде гостинцем Тупутупчику, бо він найдобріший Ведмедик серед усіх ведмедів.



 
Наші Друзі: Новини Львова