Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 19 серпня 2019 року
Тексти > Жанри > Повість

Сповідь у камері смертників :

Прощавай сибір

Переглядів: 4790
Додано: 22.02.2003
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Сибір вразив мене безмежністю простору. Не те щоб грандіозністю величі, як голі гори Кавказу, а нескінченною безмовною пустельністю. З Томська в Кол-пашезо мене везли в легковій машині з незагратовани-ми вікнами, і я міг втішатися відкритістю оглядання. Коли ми сіли в машину, я запитав старшого лейтенанта: “А далеко до Колпашева?” — “Та ні, не далеко. Дрібниця. Годин за сім доїдемо....” А потім у Березівці люди казали щодо своїх знайомих: “Та ось тут поруч живе Іван Іванович... Та ось біля Парабелі... їздив ось до Пудіна...” І це “ось тут”, “ось поруч”, що означало сусіднє селище, яке відповідно до українського розуміння я звик сприймати як звичайну відстань між селами три-п'ять кілометрів, тут, виявляється, означає вісімдесят, сто, двісті кілометрів — дивовижно!
Під крилом літака за .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова