Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 20 жовтня 2020 року
Тексти > Тематики > Навчальна

Конспект семінарського заняття з дисципліни культурології на тему: Специфіка культурологічного знання.

Переглядів: 8931
Додано: 11.12.2011 Додав: Юля Крижевич  текстів: 121
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет
імені Івана Франка


Факультет Кафедра театрознавства та
Культури і мистецтв акторської майстерності




Конспект семінарського заняття з дисципліни культурології на тему: «Специфіка культурологічного знання».




Виконала студентка
групи КМК – 41
Крижевич Юля.







- Львів 2011 -
ТЕМА «СПЕЦИФІКА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ».
Мета заняття «Специфіка культурологічного знання» – набуття студентами відомостей про культурологію, як науку.
Основні завдання проведеного заняття з дисципліни культурології:
1. аналіз культури як системи культурних феноменів;
2. виявлення ментального змісту культури;
3. дослідження типології культури;
4. розв'язання проблем соціокультурної динаміки;
5. вивчення культурних кодів та комунікацій.
Ключові поняття
Артефакт, архетип, діахронно-сінхронний метод, культурологія, культурознавство, соціальна культурологія, гуманітарна культурологія, фундаментальна культурологія, прикладна культурологія, культурологічні концепції, культура, предмет культурології, культурний об'єкт, культурна форма, культурна система, культурні інститути, компаративістський підхід в дослідженні культури, менталітет, універсалії культури, системний метод, структурно-функціональний метод, семіотичний метод, порівняльно-історичний метод, психологічний метод.
План проведеного заняття:
1.1 Культурологія як наука та навчальна дисципліна.........................
1.2 Еволюція поглядів на культуру..........................................................
1.3 Сутність культури, її структура, функції та характерні ознаки......
1.4 Традиційна і сучасна культура
2. Тести
3. Висновки.
І. Хід роботи:
1. Вступне слово (до 7 хв.):
Культурологія - відносно нова інтегративна галузь наукового знання, яка вивчає культуру як цілісну систему і прагне посісти місце методологічної основи всього комплексу наук про цей феномен. Назва дисципліни походить від латинського слова “culture” і грецького слова “logos” (слово, вчення).
Поняття „культура” (від лат. - обробіток, розвиток, виховання, освіта, шанування) має багато значень, які склалися історично і віддзеркалюють різні сторони, елементи, форми цього складного явища. В наш час культуру вивчають десятки наук, і кожна обирає один аспект, певний кут зору, підхід.
Як прийнято вважати, культурологія як наука про зародження та розвиток культури, її структуру, механізми розвитку і методи досліджень почала формуватись досить давно, але сформувалась десь у другій половині ХХ ст. Саме в цей час відбувається інституалізація культурології як сфери наукового знання.
Походження терміну „культурологія” традиційно пов'язують з працями американського філософа Леслі Уайте (1900 - 1975 рр.). Вважається, що його праця „Наука про культуру” (1949 р.) сприяла відділенню культурології в окремий напрям досліджень і започаткувала цілісний підхід до вивчення культурних явищ. Разом з тим, в Оксфордському словнику зазначається, що слово „культурологія” вперше використав німецький філософ і фізик В. Освальд (1853 - 1932 рр.) в 1913 році (за іншими дослідженнями - 1909 р.)
2. .Опитування студентів групи КМК - 11 згідно плану:
2.1 . В чому полягає специфіка культурологічного знання?
2.2 Поясність предмет культурології та її основні завдання.
2.3 В чому полягає інтегративний характер культурології як науки?
2.4 Поясність роль та місце філософії культури в культурологічних дослідженнях.
2.5 В чому полягає відмінність предмету дисципліни „історія культури” і „історична культурологія”?
2.6 Назвіть основні складові дисципліни „Культурознавство”.
2.7 Розкрийте зміст основних методів культурологічних досліджень.
2.8 Розкрийте зміст основних категорій культурології (культурна форма, культурна система, артефакт, культурна норма, культурні універсалії).
2.9 Поясніть поняття „культурологічні концепції” та „парадигма”.
2.10 Надайте загальну характеристику та вкажіть на особливості еволюціоністських та функціональних концепцій культури.
2.11 В чому полягає відмінність постструктуралістських та структуралістських підходів щодо дослідження культури.
2.12 Поясність особливості формування української культурологічної думки.
ІІ.Використані мною на проведеному занятті методи навчання:
Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку навчаємих в процесі навчання .
Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння навчаємими певного змісту навчального матеріалу.

• Наочні методи навчання достатньо важливі для тих, хто вчиться - це є візуальним сприймання дійсності. Сучасна дидактика вимагає більш раціональних варіантів застосування методів наочності, що дозволять досягнути більшого освітнього і виховного результату, а так ж розвиваючого ефекту. Особливістю наочних методів навчання є те, що вони обов'язково пропонуються в тій або іншій мірі, сполучаючись зі словесними методами. Це можуть бути таблиці, карти тощо.


• Практичні методи навчання охоплюють надто широкий діапазон різноманітних виглядів діяльності навчаємих. Під час використання практичних методів навчання застосовуються прийоми:
- постановка завдання,
- планування його виконання, оперативного стимулювання,
- регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи,
- виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети.
До практичних методів відносяться також вправи, що виконуються навчаємими зі звукозаписною, звуковідтворювальною апаратурою, сюди ж відносяться комп'ютери.
• Індуктивні і дедуктивні методи навчання характеризують винятково важливу особливість методів - спроможність розкривати логіку руху змісту навчального матеріалу.
Для проведення семінарського заняття я користувалась суто дедуктивним методом. Дедуктивний метод сприяє швидкому проходженню навчального матеріалу по темі «Специфіка культурологічного знання», активніше розвиває абстрактне мислення. Застосування його особливо корисно при вивченні теоретичного матеріалу, при вирішенні культурологічних питань, що вимагають виявлення слідств з деяких більш загальних положень.
• Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання вичленяються, передусім, на основі оцінки ступеня творчої активності студентів-культурологів в пізнанні нових понять, явищ і законів культурології, як навчальної дисципліни.
Оскільки дана тема семінарського заняття носить носить здебільшого інформативний характер, то є доцільним ефективне використання репродуктивних методів, котрі є описом методів практичних дій, проте нажаль багато студентів не справилися з цим завданням.
• Проблемно-пошукові методи були використані мною в ході проблемного навчання. Слід зауважити, що під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.
ІІІ. Використані мною на проведеному занятті методи інтерактивні навчання:
Інтерактивне навчання - це перш за все діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія викладача і студента\". Мною були використані такі інтерактивні методи при проведенні заняття:
• Коло ідей: метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: я ставила дискусійне питання та пропонула обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому. Потім підбиваються підсумки.
• Акваріум: такий вид діяльності на семінарі допоміг вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як я об'єднала студентів групи КМК- 11 у дві-чотири групи та запропонувала завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр аудиторії та утворює своє маленьке коло. Студенти цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші студенти мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а загал обговорює, чи була думка аргументованою.
• Рольова гра, імітація: мета розігрування ситуації в ролях - визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом «гри».

На мою думку, лекційно-семінарська форма навчання має ряд суттєвих переваг:
- вона створює умови для забезпечення високого наукового рівня викладання, запрошення науковців, відомих вчених, передовиків виробництва, використання спеціальних кабінетів, лабораторій;
- охоплює значно більшу кількість студентів, що вивчають даний предмет.

Основні напрями формування навчально-пізнавальної активності, якими керувалась я при проведенні цього семінару:
- впровадження нових педагогічних технологій;
- ефективне використання сучасних дидактичних засобів;
- цілеспрямоване формування активності студентів у навчанні;

Рівень навчальної активності визначається не тільки результативністю навчання, а й характером діяльності студентів, їх ставлення до навчання. До основних критерій відноситься:
- якість набутих знань та навичок;
- вміння застосовувати знання для вирішення виробничих ситуацій;
- рівень мотивації навчання студентів.

Наприкінці заняття студенти :
 пояснюють значення термінів «культурологія, еволюція культури, ментальність, структура культури і т.д»;
 наводять приклади на поставлені їм питання;
 називають три елементи соціального середовища; три кримінальні небезпеки і засоби захисту від цих кримінальних небезпек;
 усвідомлюють, що являє собою дисципліна культурологія.

Метою проведення цього семінарського заняття для студентів культурологів є розширення самостійної роботи студентів, залучення їх до поглибленого вивчення джерел. Форма семінару визначається змістом теми, рівнем підготовки студентів, їх спеціальністю. Я застосувала на одному занятті синтез таких семінарських занять:
1. розгорнута бесіда на основі матеріалів, підготовлених студентами;
читання доповідей, підготовлених студентами;
2. теоретичні конференції з обговоренням рефератів, написаних студентами.




Список використаної літератури:
1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. Ростов-на-Дону, - 1972.
2. Возрастная и педагогическая психология, под ред. А.В. Петровского. М.: - 1973.
3. Костюк Г.С. Развитие и воспитание.// Общие основы педагогики. Под ред. Королева Ф.Ф.
4. Сінькевич О.Б. Основи культурології . К.: - 2009
5. Тихомиров О.К. Психология мышление. М.: - 1997.
 
Наші Друзі: Новини Львова