Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 22 липня 2019 року
Тексти > Жанри > Есе  ::  Тексти > Тематики > Публіцистика

Місто як об’єкт вивчення

Переглядів: 6912
Додано: 11.11.2011 Додав: Юля Крижевич  текстів: 121
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
• Ієрархічність рівнів управління, при якому нижчестоячий рівень контролюється вище-стоящим рівнем, підпорядкованим йому;
• Існування пов’язаних систем, формальних правил та стандартів, що забезпечує од-норідність обов’язків та координованість завдань.
• Знеособленість ролі офіційної особи, що знижає ефект суб’єктивних помилок;
• Здійснення найму на роботу в чіткій відповідності з кваліфікаційними вимогами.
Таким чином узагальнюючи можна сказати, що принципи державного управління відоб-ражають сутність явищ та процесів управління, що підпорядковуються певним законам та закономірностям.
Тобто - принципи державного управління - це керівні ідеї, основополагаючі засади, що.відображають закономірність розвитку і відносин управління в державі.
Типові ознаки міста як соціальної структури
Територіально-поселенський
Розробляється географами з к.XIX с. Місто – концентроване поселення людей, за-йнятих несільскогосподорською діяльністю. У визначенні є вказівка на соціально-економічний фактор виникнення міст, поєднаний з чисельністю і густиною населення. Такий підхід використовувався і деякими соціологами (М.Вебером, Л.Віртом). Найбільш традиційна типологія міст, що використовується урбаністами (в т.ч. соціологами) – за виробничими функціями і розмірами.
геоландшафтний фактор як причина виникнення міст. Функціональна специфіка міста пов’язана з геоландшафтною специфікою місця (напр., торгівельні центри на перетині доріг) Сучасні дослідники цього напрямку поєднують питання геоландшафтних механіз-мів, з геополітичними особливостями території, соціокультурні характеристиками сучас-ного ландшафту, соціально-екологічними проблемами сучасного міста, психоменталь-ними особливостями території.
Для соціологів геоландшафтні аспекти території є також важливим аналіз взаємодії природної і соціокультурної специфіки поселення, проживання людей. 1) специфіка території - одна з мотивуючих детермінант вибору місця проживання (можемо краще зрозуміти соціальну поведінку мешканців); 2) інформація про ставлення населення до території є важливою для прийняття проектувальних, управлінських та бізнес рішень;3) геоландшафтні особливості території є одним з макрофакторів розселення, який необхідно враховувати при глобальному прогнозуванні урбанізації.
Соціально-екологічний аспект території: місто як ареал взаємодії антропогенних і при-родних елементів середовища. 1) співвідношення, концепції і основи взаємодії природ-них і штучних компонентів середовища; 2) пропорції використання території, її охорона; 3) соціально-естетичний аспект співвідношення елементів середовища; 4) екологічна свідомість (якість життя, спосіб життя).
Соціально-екологічні типології міської території.
Економічний
Теза про виробничо-економічний фактор появи і розвитку міста, про виробничо-економічні закономірності розселення і територіальної мобільності. Теорії і методики: 1) типології міст згідно виробничо-економічних функцій: мономісто, поліфункціональні міста, диверсифікаційні центри, «інформаційне місто», фінансовий центр, «глобальне місто»; 2) визначення рангу територіального статусу і зон впливу міста: «метрополітен-ський центр», «мегаполіс», «місто-спутник»; 3) морфологична структура міської тери-торії: «зони», «сектори», «центри», «мікрорайони». Осмислення підстав структурації міської території. Основа секторального підходу полягає у соціально-економічному стату-сі мешканців, основа концентричної зональності території полягає у демографічних про-цесах, а множинність міських центрів базується на культурно-символічних відмінностях мешканців. Відповідно можемо говорити про поліфонічність міської морфології, для дослідження якої необхідно інтегрувати різні підходи і знання про місто. Напр., економі-сти вважали, що вибір житла детермінується його ціною і віддаленістю від місця роботи, але не враховували національні традиції, престиж місця чи інших культурно-символічних факторів (П. Верлен, 1977; Дж. Голд, 1990).
Роботи німецьких урбоекономістів базуються на традиції аналізу соціального простору Г. Зиммеля. Намагаючись пояснити закономірності розміщення міст, німецький урбаніст А. Вебер запропонував визначати місто як геометричну точку економічного простору, де витрати виробничо-економічного життя є мінімальними (А. Вебер, 1909). Інший німецький дослідник - В. Крісталлер розумів місто як місце, функція якого полягає у забезпеченні оточуючого простору послугами і товарами («закон урбогравітації»). Його ж «закон рангу»: існування прямо пропорційної залежності між числом функцій і розмірами міста. (В. Крісталлер, 1933). Його ідеї розвинули іспано-американський соціолог М. Кастельс, 1989 і американський соціолог С. Сассен, 1994.
Серед економічних факторів, що визначають міську структуру у динаміку змін, дослі-джуються: диференціація праці, динаміка трудових ресурсів, транспорт, ціни на землю, розвиток засобі зв’язку.
Для аналізу структури і динаміки міста використовують політико-економічні поняття, розробку яких почав К. Маркс. Місто трактується як просторова форма певного типу соціально-економічних відносин. Основою політико-економічної типології є характер «способу в-ва», елементами якого є «виробничі сили» і «виробничі відносини». Міста відрізняються продуктом, який вони виробляють, а значить домінуючим характером виробничих сил: промислове, фінансове, рекреаційне. Характер соціально-економічної системи міста залежить від характеру домінуючого типу в-ва, а відповідно і більшою представленістю певного виду виробничих сил. Поняття «виробничі відносини» в місті конкретизуються через поняття тип політико-економічної системи: ліберальна, планова, соціально-орієнтована економіка.
Важливим економічним параметром життя міста є характер економічної ситуації (урбоекономічний баланс), що впливає на особливості функціонування і тенденції змін – додана вартість між фінансовими потоками, що входять і виходять з міста. Інший важливий параметр - бюджет міста. Економічна система міста характеризується також за рівнем споживання економічних ресурсів, що складаються з: природних, фінансових, промислових, інформаційних, енергетичних, демографічних ресурсів.
Поєднання економічної географії міст з кількісними математичними методами дослі-дження.
Містобудівельний
Містобудівельний ракурс. 1) місто як система соціально-функціонального розселення: місце праці, житло, розваги.; 2) місто як штучне середовище: сукупність архітектурно-інженерної інфраструктури; 3) місто як об’єкт естетичного сприйняття. У цьому ракурсі місто вперше стало розглядатися як форма соціального конструювання, як певний соціокультурний проект (З. Гідіон,1975; Ж. Бодріяр, 1995; Г.З. Качанов, 2001).
В соціологічному плані в цій ділянці дискутуються такі питання: 1) взаємовплив предметно-територіальних (архітектурних) і соціокультурних сфер життєдіяльності людини (напр. Паноптикон); 2) вплив архітектоніки міста на внутрішній світ і поведінку особи; 3) вплив соціокультурної атмосфери в суспільстві на форму і принципи містобудування; 4) «метафізичне самопочуття» людини в символічному просторі міста.
Історичний
Історичний ракурс. Часто це історичний матеріал, який використовується соціологією і навпаки. Історія – акцент на політичних аспектах міського життя. Французькі істори-ки О. Т’єрі і Ф. Гізо – виникнення міста – це зародження нового соціально-політичного ладу. Історія міста - це історія боротьби буржуазних прошарків з феодальним ладом. Питання про адміністративно-політичне значення міст. Німецький історик Г. Маурер, вважав, що місто формується з селянської спільноти і є історичною формою самоуправління. К. Лампрехт застосував статистичні методи до вивчення історії міста і показав, наскільки місто переповнене соціальними антагонізмами і конфліктами. Проблематика соціальних протиріч в містах є предметом соціології. (фр.соц. 20 в. Лефевр
Історичний
В. Зомбарт і М. Вебер застосовували історико-соціологічний аналіз міста як суспільно-політичного і адміністративного центру. В. Зомбарт виділив в якості самостійних об’єктів дослідження місто як економічну систему і місто як політико-адміністративну систему. В економічному плані він вперше наголошував відмінність між «містом, яке споживає» і «містом яке виробляє», «торгівельне місто». Традиція розрізнення функцій міста і виріз-нення домінуючих функцій. Ця типологія лягла в основу найбільшрозповсюдженої класи-фікації міст в основі якої ідея про те, що існує функціональна відмінність міст як в конкретно-територіальному, так і конкретно-історичному плані. На думку Зомбарта у міст є магістрально-історична функція – управління соціальними процесами, що проходять на оточуючих територіях.
М. Вебер говорить про інтегративну і комунікативну роль міст. Він провів аналіз спе-цифіки організаційно-управлінської і нормативної структури міського життя. Якщо типо-логія Зомбарта змінила уявлення про уніфікованість структури міста, то історична соціо-логія М. Вебера – це перший досвід інтеграції економічних, соціальних і політичних структур і формування уявлення про місто як про простір комунікації.
Історики школи «Анналів». Специфіку європейского міста вони розуміли як специфіку ментальності. Ж. Ле Гофф оригінальність міської ментальності найбільше проявляється не в економічній області, а в області культури, для якої характерні такі цінності як тру-дова етика, прагматизм, гроші, професіоналізм, уявлення про час і простір. Нові ціннісні принципи породили нові форми солідарності, як і нові форми конфронтації. Нові принципи породили нові смисли і цілі, а значить – нові структури поведінки, що формуються в процесі повсякденного життя. В історичній науці з’явився інтерес до культурно-етнографічних аспектів міського життя, соціокультурних кодів поведінки, соціокультурної динаміки і мобільності, функціонування субкультур, структури соціокультурного простору. Тут важливо згадати роботи Г. Зіммеля.
Психологічний
Місто як простір життєдіяльності, відповідно можна досліджувати «сприйняття», «об-раз», «установки», «архетипи», «інтерпретації», «конструювання». Сприйняття міста особою - Образ міста на який впливають: сенсорні особливості середовища, особливості диспозиційної структури суб’єкта (установки) і архетипи свідомості. «Інтерпретація», «конструювання» - активна творча роль особи у процесі сприйняття міського середовища.
Точка зору, що міське життя сприяє формуванню інтровертного типу. Однак соціально-психологічні спостереження показали, що це не так однозначно, що поведінка жителів міста є ситуативною (С. Мілграм, 2000). Крім того, питання про тип особи мешканця міста пов’язаний з питанням, кого вважати «типовим мешканцем», за якими критеріями можна його виділити. Як специфіка міського середовища відбивається на особистості мешканця
Особливості міжособистісних відносин у місті. В чому специфіка міських спільнот? Вважалося, що міжособистісні відносини в містах гірші ніж в традиційних спільнотах. Ф.Тьонніс говорив про формалізацію особистісних відносин в містах; Е.Дюркгейм - про послаблення моральних принципів; М. Вебер - про зниження глибини і міжособистісних контактів; Ч. Кулі вважав, що у великих містах послаблюються первинні міжособистісні контакти; а Г.Зіммель, що духовне життя у великих містах характеризується прагматиз-мом і розрахунком.
Теза про негативні соціально-психологічні наслідки урбанізації в області міжособистісних відносин: відчуждення особи (Л.Вірт), морально-психологічна пустота міжособистісних контактів (Р.Нісбет), деіндивідуалізація і, як наслідок, немотивоване насильство (Р.Зімбардо). Однак емпіричні дослідження не зовсім підтверджують цю тезу, переорієнтовують дослідження на вивчення структури і механізмів взаємодії у міській спільноті.
Проблема міського стресу - іманентно стресовий характер міського життя.
Філософсько-методологічний
Два контексти розмірковувань про місто:
1) гносеологічний – коли обговорюються питання, пов’язані з самим процесом пізнання міста
2) системний – коли говорять про місто як систему чи про необхідність систем-ного аналізу міських процесів (наприклад, у проектуванні).
Соціологічний
Багатоаспектність і змінність феномену міста спонукає до пошуку інтегральної основи для його визначення, опису і дослідження.
1) соціологія як наукова дисципліна сама виникла в результаті синтезу ряду наук. ЇЇ понятійний апарат найкраще пристосований до методологічного синтезу;
2) соціологія аналізує взаємодію у спільноті, а місто характеризується саме через взає-модію, що витворює особливу спільноту.



 
Наші Друзі: Новини Львова