Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 16 липня 2019 року

Література :: Генріх Гейне

Книга пісень

Додано:

Hi 2 Рекомендую 0 Відгуки 0

І рожу, й лілею, і сонце, й голубку
Багато з забутого часу
Не жаль мені, хай серце розіб'є
На оченьки милої любки дивні
Блискучого літнього ранку
Філістери гарно вбрані
Якось був я в чулім настрою
Співав соловейко, і липа цвіла
Ти не любиш мене, ти не любиш мене
Тебе, моя любко єдина
Коли настав чудовий май
Я бачу світ пишний і неба сіяння
Сиділи ми, любко, обоє
Як я з милою розставсь
В гаю шумить вітер осінній
Була холодна північ та німа
Щоночі у сні бачу, мила, тебе
Поки на чужині я довго блукав
Обличчям до мого обличчя склонись
Крізь сон колись тяжко я плакав
Чого так поблідли ті рожі ясні
Цілуй, а не клянись мені!
Сопілки й сурми грають
Похований той на розпутті
То ти вже про те і не згадуєш, ні
Хлопець кохає дівчину
Всі давні та прикрії співи
Вони мене дражнили
Так, ти нещасна! і не жаль мені
Всі за чаєм сиділи й розмову
Ти скажи мені, кохана
На небі нерухомо
Колись ми з дівчиною двоє кохалась
В розкішній красі таємничій
Твоє обличчя любе, миле
Де я не гляну, всюди очі
Бог сну поніс мене у замок десь заклятий

Український Центр

Література :: Генріх Гейне

Книга пісень