Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 04 липня 2020 року

Література :: Генріх Гейне

Книга пісень

Додано:

Hi 2 Рекомендую 0 Відгуки 0

Щоночі у сні бачу, мила, тебе
Цілуй, а не клянись мені!
Сиділи ми, любко, обоє
Співав соловейко, і липа цвіла
Поки на чужині я довго блукав
Як я з милою розставсь
Обличчям до мого обличчя склонись
Бог сну поніс мене у замок десь заклятий
В гаю шумить вітер осінній
Я бачу світ пишний і неба сіяння
Чого так поблідли ті рожі ясні
Всі давні та прикрії співи
Була холодна північ та німа
Сопілки й сурми грають
Твоє обличчя любе, миле
Ти скажи мені, кохана
Де я не гляну, всюди очі
Не жаль мені, хай серце розіб'є
Похований той на розпутті
Блискучого літнього ранку
Якось був я в чулім настрою
Так, ти нещасна! і не жаль мені
Філістери гарно вбрані
Всі за чаєм сиділи й розмову
На небі нерухомо
Колись ми з дівчиною двоє кохалась
Коли настав чудовий май
На оченьки милої любки дивні
Крізь сон колись тяжко я плакав
То ти вже про те і не згадуєш, ні
І рожу, й лілею, і сонце, й голубку
Багато з забутого часу
Вони мене дражнили
Тебе, моя любко єдина
В розкішній красі таємничій
Ти не любиш мене, ти не любиш мене
Хлопець кохає дівчину

Український Центр

Література :: Генріх Гейне

Книга пісень