Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 18 січня 2020 року

Література :: Генріх Гейне

Книга пісень

Додано:

Hi 2 Рекомендую 0 Відгуки 0

В гаю шумить вітер осінній
Де я не гляну, всюди очі
Колись ми з дівчиною двоє кохалась
Як я з милою розставсь
Ти скажи мені, кохана
Бог сну поніс мене у замок десь заклятий
На небі нерухомо
Коли настав чудовий май
Тебе, моя любко єдина
Крізь сон колись тяжко я плакав
Сиділи ми, любко, обоє
Цілуй, а не клянись мені!
В розкішній красі таємничій
Сопілки й сурми грають
Філістери гарно вбрані
Похований той на розпутті
Чого так поблідли ті рожі ясні
Якось був я в чулім настрою
Блискучого літнього ранку
Була холодна північ та німа
То ти вже про те і не згадуєш, ні
Хлопець кохає дівчину
Співав соловейко, і липа цвіла
Ти не любиш мене, ти не любиш мене
Щоночі у сні бачу, мила, тебе
Я бачу світ пишний і неба сіяння
Вони мене дражнили
На оченьки милої любки дивні
Не жаль мені, хай серце розіб'є
І рожу, й лілею, і сонце, й голубку
Всі давні та прикрії співи
Багато з забутого часу
Всі за чаєм сиділи й розмову
Поки на чужині я довго блукав
Твоє обличчя любе, миле
Обличчям до мого обличчя склонись
Так, ти нещасна! і не жаль мені

Український Центр

Література :: Генріх Гейне

Книга пісень