Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 20 січня 2021 року

Література :: Генріх Гейне

Книга пісень

Додано:

Hi 2 Рекомендую 0 Відгуки 0

Ти не любиш мене, ти не любиш мене
Колись ми з дівчиною двоє кохалась
Крізь сон колись тяжко я плакав
В гаю шумить вітер осінній
Де я не гляну, всюди очі
Сопілки й сурми грають
Була холодна північ та німа
Блискучого літнього ранку
Коли настав чудовий май
На небі нерухомо
Не жаль мені, хай серце розіб'є
Похований той на розпутті
Всі за чаєм сиділи й розмову
Так, ти нещасна! і не жаль мені
Твоє обличчя любе, миле
В розкішній красі таємничій
Вони мене дражнили
Всі давні та прикрії співи
Тебе, моя любко єдина
Ти скажи мені, кохана
Співав соловейко, і липа цвіла
Сиділи ми, любко, обоє
Якось був я в чулім настрою
Бог сну поніс мене у замок десь заклятий
Філістери гарно вбрані
Цілуй, а не клянись мені!
І рожу, й лілею, і сонце, й голубку
Як я з милою розставсь
Хлопець кохає дівчину
Обличчям до мого обличчя склонись
Поки на чужині я довго блукав
На оченьки милої любки дивні
То ти вже про те і не згадуєш, ні
Чого так поблідли ті рожі ясні
Щоночі у сні бачу, мила, тебе
Багато з забутого часу
Я бачу світ пишний і неба сіяння

Український Центр

Література :: Генріх Гейне

Книга пісень