Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 22 травня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

Щодо незалежності України

Переглядів: 1187
Додано: 14.01.2016 Додав: rkononenko  текстів: 52
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>

Іосіф Бродскій
Щодо незалежності України

Любий Карле XII, битву під Полтавою,
слава Богу, програно. Як мовив гаркавий,
час \"покаже кузькіну мать,\" руїни,
кістку посмертної радості із присмаком України.

То не зелено-квітний, роз'їджений ізотопом,-
жовто-блакитний майорить над Конотопом,
склепаний з ка́нви, мать[1], приберегла Канада.
Дарма що без хреста, та хахлам не треба.

Гей ти, рушнік, карбованець, в спітнілій жмені насіння!
Не нам, кацапам, в зраді їх звинувачувати.
Самі під іконами сімдесят років в Рязані
з залитими очима жили, як при Тарзані.

Скажемо ж їм, дзвінкою лайкою паузи суворо гаючи:
рушником вам, хахли, рушніком дорога!
Геть від нас у жупані, не кажучи у мундирі,
за адресою трьох літер, на всі чотири боки
Хай же тепер у мазанці хором ганси
разом з ляхами раком вас ставлять, поганці.

Як у петлю лізти - так ра́зом, добираючи́ галузку в хащі,
а курку з борщу одинаком гризти краще.
Прощавайте, хахли, пожили разом - годі!
Плюнути у Дніпро, чи що, мо потече зворотньо,
спого́рда нехтуючи нами, як шви́дкий, вщент набитий
шкіряними кутками та віковою образою.

Не згадуйте про нас погано. Вашого неба, хлібу,
нам, подавись ми макухою та стелею, не треба.
Годі псувати кров, рвати на грудях одежу.
Закінчилось, мать[1], кохання, якщо воно мимохідь й було

Нащо длубатись даремно у рваних коренях дієсловом?
Земля вас народила, ґрунт, чорнозем з підзолом.
Годі домагатись прав, звинувачувать нас в одному, іншому.
Ця земля не дає вам, кавунам, споко́ю.

Ой же ж Лєвада-степ, краля, баштан, варєнік!
Більше, гляди, втратили - більше людей, ніж грошей.
Якось вже переб'ємося. А щодо сльози з ока -
немає на неї ради, чекати іншого разу.

З Богом, орли, каза́кі, гетьмани, наглядачі!
Лиш коли прийдеться й вам вмирати, буйволи,
белькотатимете ви, шкребучи край матрасу,
рядки Алєксандра, а не брєхню Тараса.

—Сольний вечір Бродського в залі Пало-Альтівського Єврейського центру.
30 жовтня 1992, Перекл. Роман Кононенко

[1] Скорочено від мабуть

 
Наші Друзі: Новини Львова