в золотому кухлику золоте вино,
в золотих промінчиках сонце у вікно,
в синє небо хмарками білі вензеля,
світлим снігом - сліпить аж! - вкрилася земля.
від морозу схована, тихо на вікні
рудобіла кішечка муркає у сні.
в сухозлотах, в іграшках - диво над усі! -
строями ялинонька краля у красі.
і спокійно-затишно на душі мені... -
вірю і не віриться, що у цій війні
я заручник, в\"язень я в стайні бандюка,
москаля, загарбника-паранойїка.
враз помітив грати я на своїм вікні
і що тіні плавають в кухлю у вині,
що у небі синьому чорні вензеля,
стогне понівечина батьківська земля.
що нафантазована кішка на вікні,
як і та ялинонька й іграшки святні...
виплеснув вино те у раковину я,
матюкнувся в день цей