Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 02 вересня 2014 року
Тексти > Жанри > Байка

Байки

Переглядів: 17637
Додано: 12.01.2010 Додав: Verna  текстів: 7
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Джерело: http://madman.alfaspace.net/ezop/allb.php
<
1
>
Байки Езопа

Езоп на корабельні
Байкар Езоп якось на дозвіллі зайшов до корабельні. Кораблебудівники насміхалися з нього, спонукаючи його заговорити. І Езоп сказав: "У давні часи виникли Хаос і Вода. Але Зевс, щоб показати силу земної стихії, порадив Землі тричі ковтнути море. От Земля і взялася до роботи. За першим разом зависочіли гори. Ковтнула вдруге — і цілком оголилися рівнини. Коли ж вона надумає і втрете ковтнути Воду, то ваше ремесло стане зайвим".
Байка доводить, що той, хто глузує з дотепніших за себе, зазнає прикрощів.

Орел і Лисиця
Орел і Лисиця заприятелювали і вирішили жити близько одне від одного, зміцнюючи дружбу спілкуванням. Орел звив собі гніздо на височенному дереві, а Лисиця навела малят долі, в кущах. Одного разу Лисиця пішла по здобич, а Орел, голодний, злетів тим часом у кущі, викрав лисенят і разом із своїми дітьми поживився ними. Повернувшись, Лисиця довідалась про те, що сталось, і зажурилася — не стільки загибеллю малят, скільки тим, що не могла помститися. Де ж тварині наздогнати птаха? Тому-то вона здалеку проклинала ворога, бо тільки це і залишається робити безсилим та немічним! Але незабаром довелось Орлові понести кару за свою зрадливість. Якось на полі приносили в жертву козу. Орел налетів і вихопив з жертовника палаючі нутрощі. Тільки-но він доніс їх до гнізда, як знявся великий вітер і запалав старий тонкий хмиз яскравим полум'ям. Обгорілі орлята — вони-бо ще не літали — попадали на землю, а Лисиця підбігла і всіх їх пожерла на очах в Орла.
Байка доводить, що хоч порушники дружби можуть ухилитися від помсти скривджених, але кари їм однак не уникнути.

Орел, Галка і Вівчар
Орел, злетівши з високої скелі, вхопив ягня. Галка, побачивши це, з заздрощів вирішила наслідувати Орла і з великим галасом кинулась на барана. Але, встромивши кігті в вовну, вона не могла їх витягти і тільки тріпотіла крильми. Вівчар помітив, що сталося, підбіг і схопив Галку, а ввечері, обрізавши крила, приніс її своїм дітям. Коли вони запитали, що це за птах, він відповів: "Як на мене, то я певен, що це Галка, але, на її думку, вона — Орел".
Отже, відставання призводить лише до біди та глузування.

Вугляр і Сукновал
Вугляр працював в якомусь домі: побачивши Сукновала, що саме надходив, він запропонував оселитися з ним в одній кімнаті, доводячи, що вони заприятелюють і що їм буде вигідніше жити разом. А Сукновал відповів йому: «Але для мене це взагалі неможливо: бо те, що я побілю, ти забрудниш».
Байка доводить, що різне не поєднується.

Соловей і Яструб
Соловей сидів на високому дереві і, за своїм звичаєм, щебетав. Яструб, що саме не мав поживи, побачив Солов'я і, підлетівши, схопив його. Соловей перед неминучою смертю почав благати Яструба відпустити його, кажучи, що Яструбові слід нападати на більших птахів, якщо йому бракує поживи, бо Соловей не заповнить собою Яструбового шлунка. Але Яструб відповів: "Треба божевільному бути, щоб, випустивши з рук готову, ганятися за уявною здобиччю".
Байка доводить, що серед людей є такі нерозважні, які, в надії на більше, випускають з рук і те, що мають.

Лисиця перед маскою
Лисиця забралася до майстерні різьбяра і, не минаючи жодної речі в кімнаті, натрапила на маску трагедійного актора. Піднявши її, Лисиця сказала: «Така голова — і не має мозку».
Ця байка стосується людини гарної на вроду, але вбогої на розум.

Лисиця і Виноград
Голодна Лисиця побачила, що з виноградної лози звисають Грона, і захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи, сказала сама до себе: «Вони кислі!»
Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обставини.

Хвалько-П'ятиборець
П'ятиборець, якому громадяни раз у раз закидали, що він боя-гуз, виїхав, а потім знову повернувся до рідного краю і став вихва-лятися своїми численними подвигами, зокрема таким своїм стрибком на Родосі, якого не зробив би жоден з переможців на Олімпійських іграх. Він додав, що це засвідчили б усі, хто там був, якби вони прибули сюди. Та хтось із присутніх сказав у відповідь: «Але який же бо ти! Коли це правда, то ніяких тобі свідків не потрібно! Тут Родос, тут і стрибай!»
Байка доводить, що всяке слово зайве, коли щось можна довести ділом.

Лисиця і Цап
Лисиця упала в колодязь і ніяк не могла звідти вибратися. Змучений спрагою, Цап підійшов до того ж колодязя і, побачивши Лисицю, запитав, чи добра вода. Лисиця, зрадівши із слушної нагоди. похвалила воду і стала намовляти Цапа спуститися вниз. Цап відразу ж стрибнув, аби заспокоїти спрагу. Після цього вони разом спробували вибратися, але Лисиця, все зміркувавши собі на користь, сказала, що вона вже надумала, як врятуватися їм обом. «Якщо ти можеш спертися передніми ногами на стіну і нахилити роги, то я й сама по твоїй спині вискочу і тебе витягну». Цап охоче пристав на таку пораду. Лисиця скочила йому на стегна, перейшла по спині, а потім, спершись на роги, вихопилася наверх та й пішла собі геть. Цап став лаяти її за порушення угоди, та Лисиця, обернувшись, сказала: «Ех ти! Коли б у тебе було стільки розуму в голові, скільки волосся в бороді, то чи ж спустився б ти вниз, не подумавши раніше, як піднятися вгору?»
Так слід чинити і розумним людям: спочатку зважити, чим справа кінчиться, а тоді вже братися за неї.

Жаби
Дві Жаби, коли висох їхній став, почали шукати, де б їм жити. Вони прийшли шли до колодязя, і одна з них порадила стрибнути в нього. Але Цруга сказала: «А коли й тут висохне вода, то що ми робитимемо?»
Байка вчить нас, що не слід братися за діло необачно.

Воли і осі
Воли тяннуть віз. Коли Вісь скрипіла, вони оберталися до неї й говорили: "Ех ти! Це ж ми таку вагу несемо, а ти кричиш!".
Так і серед людей: дехто вдає, що тільки він знемагає в роботі, хоч і інші так само тяжко працюють.

http://madman.alfaspace.net/ezop/allb.php

 
Наші Друзі: Новини Львова