Ввійти Зареєструватися

Література :: Дмитро Павличко

Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 4

******

Коли ми йшли удвох з тобою
Вузькою стежкою по полю,
Я гладив золоте колосся,
Як гладить милому волосся
Щаслива, ніжна наречена...

А ти ішла поперед мене,
Моя струнка, солодка згубо,—
І я помітив, як ти грубо
Топтала колоски пшениці,
Що нахилились до землиці.
Немов траву безплідну, дику
Топтала і не чула крику
Тих колосочків. Без оглядки
Ти йшла собі, а в мене — згадки
Про те, як на чужому полі
Збирав я нишком колосочки
В поділ дитячої сорочки.
О, я хотів тобі сказати,
.....

 

Зберегти TXT формат

Додати Відгук...

 

• natali_vu  14:34 05.08.2008
  0 0
  я ще в школі вчила цей твір напам’’ять. Я його дуже добре запам’’ятала, хоча и минуло багато часу. Чомусь у підручнику з літератури був дещо інший варіант цього вірша. Цікаво який з цих двох варіантів належить автору???? і чому я одна бачу різницю????
• haker  21:27 04.04.2007
  0 0
  Мдя, щоб я робив без цього сайту... Дякую адміністації...
• Жека  19:43 18.05.2005
  0 0
  Ти лошара кацапський вчи українську мову, баран тупорилий. Мова наша -- калинова. А вірш реальний, кацапи пропащі душі.
• pUP@  18:48 08.03.2004
  0 0
  Вірш то хороший, але мені не сподобався, - потрібно вчити напам'ять...