Ввійти Зареєструватися

Література :: Данте Аліг’єрі

Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0

Сонет 14

Перекладач: М. Бажан

Коли я вчув, що в серці пробудився
Любовний дух, який отам заснув,-
Тоді здаля мені Амур явився,
До невпізнання радісний він був.

Сказав: \"Пора, щоб ти мені вклонився\".
Це кожне слово сміхом він вгорнув.
Я панові на вірність присягнув
І в даль його дороги придивився.

Там монну Ванну й монну Біче враз
Побачив я: вони ішли до нас,-
Подвійне дивне диво, не химера.

Таїть і досі ще душа моя
Слова Амура: \"Ця ось - Примавера,
А та - Любов, на неї схожий я\".

 

Зберегти TXT формат