Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 16 липня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

І знов нестерпно тихо настає...

Переглядів: 6633
Додано: 21.10.2009 Додав: Volynyanyn  текстів: 85
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0

І знов нестерпно тихо настає
якась чужа зухвала веремія,
де тінь моя мене не впізнає,
де голос мій — і той мені чужіє.

Я там мовчу. Задихано мовчу.
Я там слова навшпиньки обминаю.
Мов хрест важкенний, душу волочу,
і сам себе на ньому розпинаю.

Я там мовчу. Приречено мовчу
під тихим криллям втомленого дому
і знов свічу мовчання, як свічу,
за упокій собі ж таки самому.

...Дощу предовгі пальці на шибках
заграють щось достоту, як музики,
що й звідкілясь прийде до мене страх
поглянути, чи став на грані крику.

.....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова