Ввійти Зареєструватися

Література :: Григорій Чубай

Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0

Григорій (Грицько) Чубай
Дощ

Падало небо краплями синіми,
І сонце падало блискітками.
А під дощем стояла дівчина
І плакала з радості.
Падало сонце їй в очі,
Падало небо на губи.
Дощ був у неї закоханий.
Та, що любить, не вмів сказати.
Дівчині по щоках стікали
Сльози радості.
Небо і сонце.
А губи шептали комусь, не дощеві:
"Любий".
...Дощ перестав, ображений.
І в дівчини висохли очі,
І висохли губи.

22.05.1965 р.
.....

 

Зберегти TXT формат

Додати Відгук...