Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 21 січня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Фантазії зими

Переглядів: 3328
Додано: 03.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
ФАНТАЗІЇ ЗИМИ

Перекладач: Анатолій Глущак

І


Як у казці: гірські холоди
Снігові розіп'яли лаштунки.
Зарясніли, мов перші сліди,
Обіч ліз незаметені лунки.

Не лопоче вже листям лоза,
Ніби хвилі в годину погідну.
Купоросна тремка бірюза
Не сяйне з пагінців самоцвітно.

Бурштинову, черлену смагу
Виноградна сховала округа:
Ніби заєць - по горло в снігу -
Кожен кущ нашорошує вуха.

Я дивлюсь і дивлюсь, та дарма:
В сніговім безгомінні та в небі
Всеподібністю кличе зима.
Але що нагадає про тебе?!


ІІ


Прийшла зима: щільніш причинять двері.
Хто встане вдосвіта -
проймають дрижаки...
Та радо - бо скінчилися хурделі -
Онук і дід у двір прокопують стежки.

В такий мороз співати ліньки півню.
Дерева і кущі сховалися в сніги.
Яка це благодать - на білину чарівну
Лягає, мов письмо, значимий слід ноги.

Ген промінець проклюнувся на сході,
Тут жилкою струмка пульсує джерело...
Дрібний пташиний слід чіткий, на подив:
Немов чекан торкнув снігів сріблясте тло.

Знаходиш легко все в цім світі чистім.
Урешті - всі сліди приводять до дверей.
Але твої невисловлені мислі
Загубляться безслідно для людей.


III


В зимі, коли сніги ідуть імлаві
Й не розібрати голосу завій,
Покличе чаша зблиском сапераві,
Камін розгорне пломінкий сувій.

Тихенько, поодинці, без принуки
Ми біля столу сядемо кружка,
І кухлі стрепенуться давнім згуком.
Мов тих фазанів зграя гомінка.

Як погляди ми возведемо го?рі,-
З оздобних кухлів ковані птахи
Відлинуть, ніби мрії світозорі,
Над виноградники і предківські дахи,

У присмерку кружляють над горіхом,
Щоб розлетітись до стежок, полів.
Сплять лози сторожко, укриті снігом,
А їм все сниться мципобели* спів.

----------------------
* Мципобела - співоча птаха (груз.).

 
Наші Друзі: Новини Львова