Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 22 липня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

На все життя

Переглядів: 2832
Додано: 03.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
НА ВСЕ ЖИТТЯ

Знов болить моя давнішня рана,
Знову лікоть мені рознесло...
Ні, здається, ми зважили рано,
Що минуле з водою спливло.

Все утримує пам'ять солдата,
Кожен день чимось в душу запав:
Вибухає знов поряд граната,
Знов спрацьовує клятий запал.

Мов ударили чим під коліна,
Прохромив чийсь підступний рожен
І пішов, і пішов я по стінах
Вдовж траншеї, гамуючи крен.

Не боліло, а сила страшенна
Гнула долу і вперто, і зло;
І човном захиталась траншея,
І мене, мов на вирвах, несло.

Але поки ішов - як бувало,
Розриваючи пута біди, -
В напівпам'яті глухо лунало:
\"Не впади. Не впади. Не впади\".

Біль спроквола ввійшов, не одразу.
Я долонею рану закрив
І повторював мовчки ту фразу,
Мов співав на забутий мотив.

Пригадаю: на спаленім полі
Ще суріпа цвіла де-не-де.
Лейтенант, перегнувшись од болю,
В ближній тил потихеньку бреде.

Він майбутнього чітко не бачить
І не знає всього до пуття:
Як він руку свою ще поняньчить,
Ще поносить, як хворе дитя.

...Не забулись те літо донині
Й того болю криваві сліди.
Вже довіку його не покине:
\"Не впади. Не впади. Не впади\".



Переклав Анатолій Глущак

 
Наші Друзі: Новини Львова