Тексти
>
Жанри
>
Поезія
До летючої хмари
ДО ЛЕТЮЧОЇ ХМАРИ
Хмурий, насуплений ти, о ватагу грізних Омагів!
Хмурий, як хмара летюча, що в неї ім'я ти позичив!
Бачу, як гордо ти йдеш, у ковдру червону запнувшись,
Містом тісним, многолюдним, як птах невідомий, що тільки
Слід залишив по собі для нас на піску річковому.
Що, крім сліду такого, покине й народ твій невдовзі?
Як же ти ходиш по бруку, ти, звичний до зелені прерій?
Дихаєш пилом, забувши про свіжий вітрець верхогір'я?
Ах! Чи не марно ти міриш зневажливим поглядом лиця,
Повні зневаги до тебе, і хочеш з-під каменю й цегли
Гони мисливські свої відновити, тим часом як голод
Тисне мільйони в Європі, що криком кричать із підвалів,
Прагнучи паю свого, жадаючи поділу світу?
Тож поверт .....