Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 24 січня 2021 року
Тексти > Жанри > Поезія

Китайський богдихан

Переглядів: 4656
Додано: 03.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
КИТАЙСЬКИЙ БОГДИХАН

Мій батько був собі дурбан,
Не пив хмільного зроду,
А я, великий богдихан,
Горілку п'ю, як воду.

Напій божественний, клянусь!
Я сам по собі те знаю:
Як тільки горілки добре нап'юсь,
Весна розцвітає в Китаї.

Блаженний наступає вік,
Небесна імперія квітне,
I сам я - майже чоловік,
I жінка в мене вагітна.

Вдоволені верхu й низи,
Одужали всі хворі,
Мій лейб-філософ Кон Фуцзи
Найкращі пише твори.

Черстві солдатські сухарці
Стають як пундики ласі,
Гуляють у царстві моїм старці
Всі в бархаті, в атласі.

I мандарини мої підтяглись,
Мої інваліди духовні,
Метляють косами знов, як колись,
Юнацького запалу повні.

Збудована пагода, віри приют,
Там хрестяться євреї,
За те їм орден дракона дають
I пишні двірські лівреї.

Революційний дух пропав,
Кричать маньчжурські дуки:
\"Не треба нам ніяких прав,
Давай бамбукові буки!\"

Хоча й не радять випивать
Мені ескулапи лукаві,
Та я горілки не кину лигать
На благо моїй державі.

Ще чарку, ще другу! Пий, не лий!
Це ж не горілка - манна!
Гукає народ щасливий мій:
\"Володарю осанна!\"



Переклав Микола Лукаш

 
Наші Друзі: Новини Львова