Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 06 березня 2021 року
Тексти > Жанри > Поезія

Вірші в перекладі Леоніда Первомайського з 7-томового зібрання творів Л.Первомайського

Переглядів: 29353
Додано: 03.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 1 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: www.ukrlib.com

Гиндички шкодять вам не так,-
Лиш не давайтеся в руки
Тій птиці, що знесла яйце
Бургомістрові до перуки.

Оту фатальну птицю, либонь,
З вас кожен чудово знає.
Згадаю про неї - все, що я їв,
Мій шлунок вивертає\".




XXII



Змінилось місто, та більш значні
В народі знайшов я зміни.
Блукають розбиті й похмурі усі,
Немов живі руїни.

Кощавий ще більше схуд, товстий
Давно нагадує льо?ху.
Постаршали діти, а хто старий -
Здитинюється потроху.

Кого телям я покинув колись -
Биком реве тепера,
Гусята вийшли в гусаки,
Убрались в пишні пера.

І Гудель стару я також зустрів -
Ну, що ті сирени колишні!
Придбала чорні буклі собі
І зуби білосніжні.

Зберігсь паперу продавець,
Колишній мій друг, до речі,-
Здалеку не відрізнити його
Від Іоанна Предтечі.

Я Галле бачив тільки здаля,
Він геть од мене подався.
Казали, що дух його згорів,
Хоч в Бібера він страхувався.

Старого цензора свого
Побачив я знову. В тумані
На гусячім торзі стрілися ми.
В дуже лихому він стані.

Ми привітались. В старого з очей
Скотилась холодна сльозина.
Він вельми радий, що бачить мене!
Дуже химерна картина.

Не всіх я бачив. Лютий час
Веде нас в домовину,
Уже я Гумпеліно мого
Тут більше не зустріну.

З його шляхетної душі
Упали земні закови,
Тепер він плаває, як серафим,
Перед престолом Єгови.

Кульгавий Адоніс з товаром своїм
До мене тепер не загляне.
Колись на вулицях він продавав
Урильники з порцеляни.

Чи Майєр малий ще живий, чи ні,
Не можу напевно сказати.
На жаль, про нього я забув
У Ко?рнета розпитати.

Помер чудовий пудель Саррас.
Це втрата! Парі - хто хоче,-
Що милий Кампе за нього б віддав
Десять поетів охоче.

У Гамбурзі зроду-віку живуть
Хрещені та нехрещені.
Однаково пильно дбають вони
Про справи своєї кишені.

Хрещені порядні всі, як один,
Обіди у них чудові,
Не дай їм відстрочки по векселях -
Вони платити готові.

Серед євреїв знову розкол,
Дві протилежні програми -
Старі не кидають синагог,
Нові відвідують храми.

Нові свинятини шматок
Спроможні проковтнути,
Вони - демокради, а старі
Здебільш аристокрути.

Люблю і старих я, люблю і нових,
Клянуся господом цноти,
Та значно більше я рибку люблю,
Що зветься - копчені шпроти.




XXIII



Як республіку, Гамбург я б не міг
З Флоренцією зрівняти.
Та в Гамбурзі устриці кращі - їх тут
У Лоренца можна дістати.

Був гарний вечір. З Кампе я
 
Наші Друзі: Новини Львова