Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 06 березня 2021 року
Тексти > Жанри > Поезія

Вірші в перекладі Леоніда Первомайського з 7-томового зібрання творів Л.Первомайського

Переглядів: 29350
Додано: 03.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 1 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: www.ukrlib.com
Подавсь я з екстра-поштою геть
І лиш на лоні природи,
На бюкебурзьких землях, зітхнув,
Мліючи з насолоди.




XIX



О, як, Дантоне, ти помиливсь,
За те й діждався розплати!
Вітчизну можна з собою всю
На закаблуках забрати.

Я пів-Бюкебурга набрав на мої
Чоботи знамениті!
По правді, таких багнистих шляхів
Ніде не бачив я в світі.

У Бюкебурзі я зупинивсь,
Бо намір мав мимоходом
Оглянути дідівське гніздо:
Бабуся з Гамбурга родом.

Удень до Ганно?вера я прибув,
Начистив чоботи чисто
І зразу ж - бо з користю їздить люблю -
Пішов оглядати місто.

О боже! Як тут охайно скрізь!
Ні порошинки не видно.
Будинки розкішні, і я б сказав -
Збудовані солідно.

Зокрема сподобався плац мені
Та навколо нього будови;
Живе тут король, це його палац,
Він зовні просто чудовий

(Звичайно, палац). Обабіч дверей
Дві будки непривітні -
В рудих мундирах стоять вартові,
Обличчя у них страхітні.

Мій чичероне мовив: \"Тут
Ернст Август наш проживає,
Хоч він і поважного віку лорд,
Але ще в нім жилка жива є.

Він ідилічно у нас живе,
Бо ліпше, ніж варта ледача,
Його боронить знайомих нам
Людців боягузлива вдача.

Ми бачимось іноді, і завжди
Він нарікає на долю
Свою королівську, каже, що тут
Потрапив наче в неволю.

Він широко звик, по-британськи, жить,
А в цю тісну країну
На трон попавши, боїться він
Повіситись від спліну.

Я позавчора бачив його,
По правді, в великому горі:
Він саме зволив варити клістир -
В нього собаки хворі\".




XX



З Гарбурга через годину я
В Гамбург виїхав. Зорі
Мигтіли в небі. Свіжили мене
Подуви вітру бадьорі.

Прибув я до неньки - від щастя вона
Злякалась до нестями,
Гукнула: \"Сину любий мій!\" -
І аж сплеснула руками.

\"Мій сину, ти тринадцять літ
Себе примусив ждати
І, мабуть, дуже зголоднів -
Чим тебе годувати?

Є риба, і гусятина,
І добрі помаранчі\".
\"Дай риби і гусятини,
Це добре - помаранчі\".

І поки я з апетитом їв,
Сміялась від радості мати,
А потім про се, а там і про те
Мене заходилась питати:

\"Чи маєш догляду, сину мій,
Ти на чужині хоч трохи?
Чи добре латає дружина твоя
Твої сорочки і панчохи?\"

\"Чудова рибка, матінко,
Та слід її мовчки з'їдати -
Буває, що в горлі застрягне кість;
Краще давай мовчати\".

Я впорав рибу - і на стіл
Гуску поставила мати,
І знову про се, і знову про те
Мене заходилась питати:

\"Скажи, у Франції чи у нас
Краще живеться людині?
 
Наші Друзі: Новини Львова