Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 21 січня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Рядок з літопису

Переглядів: 15729
Додано: 13.05.2009 Додав: dukuj  текстів: 10
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Сканував: Богдан Гордасевич Джерело: авторська збірка

ГАЛИНА ГОРДАСЕВИЧ

"РЯДОК З ЛІТОПИСУ"

поезії

ВІД АВТОРА
Коли мені було чотири роки, мама, приспавши мою сестричку, сідала вишивати рушник або батькові сорочку, а щоб я сиділа тихо, розповідала мені старі легенди. Про те, як Андрій Первозваний благословив майбутній Київ. Про трьох братів і сестру Либідь, які той Київ заснували. Про мудру княгиню Ольгу. Про дівчинку Олесю, яка врятувала рідне село, завівши татар у глухий ліс. Коли мені було шість років, батько купив мені "Історичні оповідання" Антона Лотоцького, які я буквально вивчила напам'ять. Мабуть, тоді вже в моїй душі засіялися зерна, які потім проросли віршами "Легенда про заснування Києва", "Початок історії", "Княжі лови в Теребовлі".
В лютому 1990р. зателефонувала мені незнайома вчителька з села Осикове на Донеччині Ніна Тригуб і зі сльозами в голосі просила приїхати до них і вмовити батьків не протестувати проти переведення школи на українську мову навчання. Я їхала в те село, дивилася на донецький степ - колишнє Дике поле - і думала: що ж я скажу людям? Так виникла "Яничарська балада".
"Балада київських пам'ятників" прийшла до мене сонячного дня в Киеві, коли я вперше побачила пам'ятник княгині Ользі.
"Княжі лови" народилися таки в Теребовлі, хоч було це в березні, отже, горби не були зеленими.
А "Острозькі сонети" я склала замість одного вірша, на якого мене умовляв поет Іван Пащук, для ювілейного збірника, присвяченого Острогу.
Коли мені було десять років, я думала: ну, чому я живу в такий нецікавий час? От Древня Греція, Київська Русь, Запорізька Січ - то була історія. А зараз... Я подумала і знайшла таке визначення - те, що зараз,- це політика. Через кілька десятків років я знайшла в одного історика таке: "Історія - це політика, звернена в минуле". І подумала, що в тому є щось спільного.



РЯДОК З ЛІТОПИСУ

В той рiк не було на Русi
Нi мору, нi гладу,
І домовилися князi всi
Хоч до якогось ладу.

І коли йшли вороги здаля,
То в дорозi пристали,
І мирна була земля,
І отроки пiдростали.

І гарно було молодим
У весiльнiй одежi.
І коли в небо здiймався дим,
То вiд вогнища - не вiд пожежi.

І вчасно посiяв сiвач,
І яблуня квiтувала,
І мати спекла калач -
Родину нагодувала.

І радiсно їй було:
З муки ж бо, а не з полови.
А муж як сiдав в сiдло,
То хiба що на лови.

І знак бiди не звисав
З темного неба нiчного.
І чернець в манускрипт записав:
"Сей год не було нiчого."

ЛЕГЕНДА ПРО ЗАСНУВАННЯ МІСТА

Троє братів мандрували
Через степи і ліси,
З трави густо-зеленої
Збивали краплі роси.
Троє братів мандрували
І з ними четверта сестра.
На кручі понад рікою
Сказав: - Зупинитись пора!
Найстарший брат це промовив,
Широкоплечий такий,
А ім'я йому - Кий.

А другий сказав нетерпляче:
- А мо', пошукаємо ще?
А ім'я йому - Щек.

А третій брат, наймолодший,
Тугою за незнаним хворів,
А ім'я йому - Хорив.

Їм же сестра усміхнулась:
- Браття, це ж справжній рай!
Багато земель ми пройшли,
Та чи бачили ліпший край?
Серце віщує моє,
Тут ми будем багаті й щасливі.
А ім'я тій сестрі - Либідь.

Троє братів-мужів
І з ними четверта сестра
Заложили град сей велій
На берегах Дніпра,
Що вистояв супроти бур
І переміг усіх зміїв,
А ім'я йому - Київ.


ПОЧАТОК ІСТОРІЇ

Іду на ви
Князь Святослав

О, як це було благородно
В той давній кривавий час,
Йдучи на сусiда походом,
Попередити:
- Йду на вас!

Кликав князь наймужнiшого воя,
Затаївши образу кревну.
Княже слово узявши з собою,
Той рушав у дорогу непевну.

І скрипiли на дибi голосно
Костi слов'янськi бiлi,
І хилились додолу голови,
За нiч одну посивiлi.

Гей, чи чуєш, чи бачиш, княже,
Як посланцi твої конають?
- Скiльки кiнних у князя, скажеш?
Скiлькi лучникiв? - Я не знаю.

- Що ж ти знаєш? Чи вже й забувся,
Із якого ти племенi-краю:
- Я з країни, що зветься Руссю,
Я за честь її помираю.

Не радiйте! Сконаю скоро я,
Тiльки й вам залишилось мало...
 
Наші Друзі: Новини Львова