Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 30 жовтня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

1961,2000 / Зі збірки «Чорні акації» :

Самаритянка

Переглядів: 2720
Додано: 22.07.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
САМАРИТЯНКА

Самаритянка сіла на камінь
Тяжкий, як будень.
День гарячий випік сльози,
І ні хмаринки над гаванню.
Зашелестіли бурі трави
Ночей гріховних,
Запахло тіло овочем жамбо [4].
Безбарвний порох укрив аґави,
Повилітали слова на ґітарах по заході.
(Десь наречена плекає лілеї
В своєму саду.)
Чи зійде олов’яний місяць
В блідій долоні?
В долині в житлах жар затліє?
Накреслить луки шалена пристань?
Впаде на груди, як туман,
Густа самотність.
І стане пальма колихати
Вінок засохлий,
Зажене вітер крик у горло
Й порве, награвшись,
Нові зелені вахлярі
Сумних бананів.


[4] Жáмбо — дерево, що має плоди з рожевим м’якушем.

 
Наші Друзі: Новини Львова