Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 26 червня 2019 року
Тексти > Тематики > Навчальна

!_Творчі роботи :

Мій Гамлет

Переглядів: 4126
Додано: 25.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
МІЙ ГАМЛЕТ

Хто він? Бліде обличчя з величезним чолом, із загостреними від внутрішньої напруги рисами. Пильний погляд змучених очей — змучених, але неспроможних закриватися, не бачити, \"померти, поснути\". Голова сміливо, навіть зухвало закинута, але шию і плечі обтяжують пути умовностей, бо він — принц. Руки стомлено зісковзнули з колін.

Це зосередженість думки, що все оцінює, — і в глибині своєї душі, і в тому світі, що навколо. Допитливість і втома людини, яка розгадує таємниці світу. Гамлет тут — месник. І хоча досвід помсти приносить йому гіркоту й страждання, він не залишить загадку нерозгаданою. Сильний або слабкий Гамлет? Чи спроможний на самопожертву?



Гораціо:



Киває вам піти за ним слідом,

Немов бажає дещо оповісті

Самому вам.



Марцелл:



Глядіть-бо, як люб'язно

Вас манить відійти поодаль відси.

Але не йдіть за ним.



Гораціо:



Не йдіть нізащо.



Гамлет:



Тут не озветься; ну, то я піду.



Гораціо:



Не йдіть, мій принце.



Гамлет:



Чого, чого боятись?

Життя не ставлю я і в вартість шпильки;

Що ж до душі, то що їй вчинить дух, —

Вона-бо річ безсмертна, як і він.

От манить знов мене; і я піду.



Гораціо:



А що, коли він звабить вас у воду

Або на кручу, що лячним верхів'ям

Звисає понад хвилями морськими,

І прибере подобу там страшливу,

Що вас позбавить влади над собою,

А далі ввергне в безум? Схаменіться;

На кручах тих не треба і причини,

Щоб мислі відчайдушні охопили

Того, хто тільки гляне вниз на море

І рев його послухає.



Гамлет:



Він манить.

Іди, я за тобою поспішу.



Марцелл:



Не пустимо вас, принце!



Гамлет:



Руки геть!
 
Наші Друзі: Новини Львова