Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 27 жовтня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Гамлет, принц датський

Переглядів: 81895
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 3 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Що ти, вже труп, ізнов при повній зброї
Ідеш у сяйві місяця непевнім,
Спотворюючи ніч і простим смертним
Усе єство так зрушивши жахливо
Думками, неосяжними для нас?
Навіщо чиниш так? І що нам діять?
Привид манить Гамлета.
Гораціо
Киває вам піти за ним слідом,
Немов бажає дещо оповісти
Самому вам.
Марцелл
Глядіть-бо, як люб'язно
Вас манить відійти поодаль відси.
Але не йдіть за ним.
Гораціо
Не йдіть нізащо.
Гамлет
Тут не озветься; ну, то я піду.
Гораціо
Не йдіть, мій принце.
Гамлет
Чом, чого боятись?
Життя не ставлю я і в вартість шпильки;
Що ж до душі, то що їй вчинить дух,-
Вона-бо річ безсмертна, як і він.
От манить знов мене; і я піду.
Гораціо
А що, коли він звабить вас у воду
Або на кручу, що лячним верхів'ям
Звисає понад хвилями морськими,
І прибере подобу там страшливу,
Що вас позбавить влади над собою,
А далі ввергне в безум? Схаменіться;
На кручах тих не треба і причини,
Щоб мислі відчайдушні охопили
Того, хто тільки гляне вниз на море
І рев його послухає.
[25]
Гамлет
Він манить.
Іди, я за тобою поспішу.
Марцелл
Не пустимо вас, принце!
Гамлет
Руки геть!
Гораціо
Отямтеся! Не йдіть!
Гамлет
Ні, доля кличе
І так спотужнює в цім тілі жили,
Що не здола його й Немейський лев.
Знов манить. Відійдіть, панове, краще.
Клянусь, хто спинить, стане духом сам.
Кажу вам, геть!
(До Привида)
Іди, я за тобою.
Привид і Гамлет виходять.
Гораціо
Уява завела його в безумство.
Марцелл
Ходім слідком. Ну як його лишити?
Гораціо
Ходім хутчій. І чим кінчиться це?
Марцелл
В державі датській завелась гнилизна.
Гораціо
Поможуть небеса.
Марцелл
Ходім за ним.
Виходять.

СЦЕНА 5
Там же. Інша частина укріплень.
Входять Привид і Гамлет.
Гамлет
Куди ведеш? Озвись, я дальш не йду.
Привид
То слухай.
Гамлет
Говори.
Привид
Вже близько час мій,
Коли в сірчане полум'я на муку
Мені вертатись.
Гамлет
О сердешний дух!
Привид
Ти не жалкуй, а слухай пильним ухом,
Що я повім.
Гамлет
Кажи; я мушу чути.
[26]
Привид
А також і помститись, як почуєш.
Гамлет
Що?
Привид
Я дух твойого батька,
Приречений на певний строк блукати
Вночі, а вдень каратися вогнем,
Аж поки всі гріхи буття земного
Не вигорять до пня. Якби не тайна
Тюрми моєї, я б наговорив
Такого, що тобі найменше слово
Роздерло б душу, остудило кров,
Як зорі, очі вирвало б з орбіт,
Цей чуб густий, хвилястий розняло б
І підняло в нім кожну волосину,
Немов голки від люті в дикобраза.
Однак не для живих ці одкровення,
Що вічності належать. Слухай, слухай!
Якщо коли любив ти справді батька...
Гамлет
О боже!
Привид
Пометися за його нелюдське вбивство.
Гамлет
Убивство?
Привид
Усяке вбивство річ гидка, та це
 
Наші Друзі: Новини Львова