Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 27 жовтня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Гамлет, принц датський

Переглядів: 81889
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 3 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Як перший наш вельможа, родич, син.
Королева
Хай матір, Гамлете, не марно просить.
Лишись у нас, не їдь до Віттенберга.
Гамлет
В усьому я скоряюсь вашій волі.
Король
От відповідь - любов і шана в ній.
Вся Данія - твоя. Ходімо, люба.
Ласкава й скора Гамлетова згода
Нам серце втішила; на честь її
Про кожний келих короля сьогодні
Гармати небу сповістять, воно ж,
Земному грому вторячи, наш тост
Стокротно відгримить. Ходім же, люба.
Фанфари. Виходять усі, крім Гамлета.
Гамлет
Чому не може плоть моя розпастись,
Розтанути і парою здиміти?
Чому на себе руки накладати
Всевишній не дозволив? Боже, боже!
Які гидкі, мерзенні, недоладні,
Пусті для мене втіхи на цім світі!
[15]
Ганьба і сором! Це здичілий сад;
Лиш бур'яни, потворне й хиже зілля
Буяє в нім... І щоб дійшло до того!
Два місяці, ні, менше, як умер...
Володар справжній, мов Гіперіон,
А нинішній - сатир супроти нього.
Мою він матір так кохав, що й легіт
Лиця її торкнутися не смів.
Чи згадувать?.. До нього так горнулась,
Немов жага у ній росла від того,
Чим гамувалась... А минув лиш місяць...
Зрадливість - ось твоє наймення, жінко!
Лиш місяць! Ще не збила черевиків,
В яких вона за гробом мужа йшла
В сльозах, мов Ніобея... і уже,-
О боже, звір би нетямучий довше
Журився,- вийшла за мойого дядька.
Хоч батьків брат - на батька схож він менше,
Ніж я на Геркулеса. Через місяць!
Ще ятрить сіль її нещирих сліз
Розчервонілі очі, а вона
Вже шлюб бере. О безсоромна хуткість:
Так поспішати в кровозмісне ложе!
Нема й не може бути в цім добра...
Але німуй, язик, хоч серце рветься.
Входять Гораціо, Марцелл та Бернардо.
Гораціо
Привіт вам, любий принце!
Гамлет
Вельми рад вам,
Гораціо,- або мій зір похибив!
Гораціо
Так, так, мій принце, ваш слуга покірний.
Гамлет
Мій добрий друже, я слуга вам теж.
Але чому ви тут, не в Віттенберзі?
Марцелл?
Марцелл
Ласкавий принце!
Гамлет
Я бачити вас радий.
(До Бернардо)
Добрий вечір.
(До Гораціо)
Та все ж чому ви тут, не в Віттенберзі?
Гораціо
Щоб тут байдикувати, принце мій.
Гамлет
І ворог ваш такого не сказав би.
Невже, гадаєте, повірю я
[16]
У наклеп, що почув оце допіру
Від вас самого? Ви ж бо не з ледачих.
Так що у вас за справи в Ельсінорі?
Ми вас тут до пияцтва привчимо.
Гораціо
На похов батька вашого прибув я.
Гамлет
Студенте-друже, не кепкуй; скажи вже,
Що на весілля матері моєї.
Гораціо
Либонь, що так: одно за 'дним невдовзі.
Гамлет
Зиск, зиск! Остиглі страви похоронні
Пішли відразу на столи весільні.
Ніж дня того дожити, радше б я
З запеклим ворогом в раю зустрівсь!..
Мій батько... я немовби бачу батька...
Гораціо
Де, принце мій?
Гамлет
Очима думки, друже.
Гораціо
Пригадую, він справжній був король.
Гамлет
В усьому і для всіх він був людина.
Вже не побачу рівного йому.
Гораціо
Мій принце, він, либонь, приходив ту ніч.
Гамлет
Приходив? Хто?
Гораціо
Король, ваш батько.
Гамлет
Що? Король! Мій батько?!
Гораціо
Вгамуйте подив ваш на мить і чуйно
На все вважайте, що я вам скажу
І що потвердять двоє очевидців
Про ті дива.
Гамлет
Кажіть же, бога ради.
Гораціо
Марцелл з Бернардо, чесні вояки,
Дві ночі поспіль, стоячи на чатах,
Побачили в мертвотну й глупу північ
Видіння. Хтось, мов ваш покійний батько,
 
Наші Друзі: Новини Львова