Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 27 жовтня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Гамлет, принц датський

Переглядів: 81897
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 3 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Король
Ти завжди батьком добрих був вістей.
Полоній
Чому б і ні? Повірте, мій державцю,
Що мій обов'язок, як і душа,
Належить рівно богу й королю.
Або мій мозок геть позбувся нюху,
Який тим тонший, чим хисткіший слід,
Або дійшов я врешті джерела,
Від чого Гамлет втратив ясність мислі.
Король
Від чого ж? О, жадав би я почути.
Полоній
Перш прийняли б послів; мої ж новини
Хай на бенкеті будуть на солодке.
Король
Вчини їм ласку сам, звели ввійти.
Полоній виходить.
Гертрудо люба, він знайшов, виходить,
Коріння всій недолі з сином вашим.
Королева
Коріння тут, боюсь, лише одне -
Смерть батькова і наш поквапний шлюб.
[37]
Король
Побачимо.
Вертається Полоній, з ним Вольтіманд та Корнелій.
Привіт вам, любі друзі! Що,
Вольтіманде, шле наш брат норвезький?
Вольтіманд
Поклони й побажання, як і ви.
Нас ледве вчувши, він звелів урвати
Вербунок небожа; бо він гадав,
Що той похід лаштує проти Польщі,
Але, пильніш приглянувшись, упевнивсь,
Що проти вас, королю. Засмутившись,
Що так недуга й вік його похилий
Допомогли його убрати в шори,
Заборонив він дії Фортінбраса.
Той приїздить, виниться перед дядьком
І присягається ніколи зброї
Не підіймати на величність вашу.
Король Норвезький, радий, призначає
Йому щорік три тисячі корон
І вповноважує його все військо,
Ним навербоване, вести на Польщу.
Він просить, як тут списано докладно,
(подає папери)
Щоб ви дозволили його військам
Прохід по землях тих, ща вам належать,
На запоруках повної безпеки,
Як тут означено.
Король
Ми вельми раді
Й розглянемо цей лист в вільніший час,
Щоб відписати, зваживши всю справу.
Тим часом дяка вам за справний труд;
Ідіть спочиньте; ввечері в нас учта.
До зустрічі!
Вольтіманд і Корнелій виходять.
Полоній
Кінець цій справі добрий.
Державцю мій і пані, міркувати,
В чім слава короля, в чім честь підданця,
Чом день є день, ніч - ніч, а час є час,
Було б лиш гаяти ніч, день і час.
Оскільки стислість - розуму душа,
А велемовність - убрання квітчасте,
Я мовлю стисло. Ваш вельможний син
У божій волі, тобто збожеволів;
[38]
Бо в тому божевілля й полягає,
Щоб бути не в своїй, а в божій волі.
Ну, та дарма.
Королева
Більш змісту, менш краси.
Полоній
Клянусь, я за красу не дбаю, пані.
Що збожеволів він, на жаль, це правда;
І правда, що на жаль; і жаль, що правда;
Зворот незграбний, ну, та бог із ним.
Я обійдусь без правил красномовства.
Відомо нам, що збожеволів він;
Тепер знайдім причину цього чину.
Знайдімо себто чин його причини,
Чи пак яким же чином він спричинивсь.
Міркуймо так:
Є в мене донька - поки що моя,
Яка мені з покори та слухнянства
Ось що дала; розважте й розсудіть.
(Читає)
"Небесному ідолові моєї душі, пречудовній Офелії". Вислів невдалий, недоладний вислів. "Пречудовній" - недоладний вислів. Та слухайте ще. Отже: "На її пишні білі груди..." - і таке інше.
Королева
Це Гамлет так Офелії писав?
Полоній
Стривайте, пані; все скажу відверто.
(Читає)
"Не вір, що зорі є вогні,
Що сонце зійде зрання,
Не вір у правду без брехні,
А вір в моє кохання.
О люба Офеліє, мені не під силу вірші: нема в мене хисту розміряти свої зітхання. Але що я тебе кохаю, повір, о прекрасна. Прощай. Твій довіку, премила панно, доки оця машинка в нього справна. Гамлет".
Ось що мені слухняно показала
Дочка, а потім розказала все,
Як, де, коли він упадав за нею.
Король
А як вона любов ту прийняла?
Полоній
Якої думки ви про мене, пане?
Король
О, ти людина віддана й шановна.
Полоній
Хотілось би мені це довести.
Та що б ви думали про-мене, взнавши,
Що, бачивши палку любов ще в льоті,-
А, треба вам сказать, я все укмітив,
[39]
Перш ніж дочка призналась,- що б гадали
Ви, мій державцю, й ви, вельможна пані,
Коли б я, мов дубовий стіл нечулий,
Мовчав, і серцю наказав мовчати,
 
Наші Друзі: Новини Львова