Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 20 жовтня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Гамлет, принц датський

Переглядів: 81454
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 3 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Звихнувся час... О доле зла моя!
Чому його направить мушу я?
Ходімо ж разом.
Виходять.


ДІЯ ДРУГА

СЦЕНА 1
Кімната в домі Полонія.
Входять Полоній і Рейнальдо.
Полоній
Ось гроші та листи йому, Рейнальдо.
Рейнальдо
Я, пане, передам.
Полоній
Перш ніж його відвідати, Рейнальдо,
Було б розумно взнати, як він там
Поводиться.
Рейнальдо
Я й сам так думав, пане.
Полоній
Твій задум добрий, дуже добрий. Слухай:
Дізнайся спершу, хто з датчан в Парижі,
[32]
І як, і де, й на що вони живуть,
З ким знаються, що тратять. А дізнавшись
Питаннями на вітер, наздогад,
Що син мій їм знайомий, виїжджай
Помалу з манівців на битий шлях;
Удай, що знаєш ти його з чуток,
Мовляв, "я батька знав його, та й друзів,
Ну та й його". Чи втямив ти, Рейнальдо?
Рейнальдо
Так, пане, зрозумів.
Полоній
"Ну та й його, але,- додай,- не дуже.
Якщо це той, так це гультяй безпутний,
Сякий, такий",- і набреши на нього,
Що зайде в голову. Та в міру гидь,
Щоб не знечестити; цього побійся.
Зате все жарти, непутства, срамоти,
Що супроводять молодість і волю,
Згадати б варт.
Рейнальдо
Наприклад, карти, пане.
Полоній
Атож. Вино, божба, двобої, свари,
Повії; можна й це.
Рейнальдо
Мій пане, це його знечестить.
Полоній
Е, ні; умій полегшити тягар.
Не наведи на нього поговору,
Що він не зна в розпусті міри й краю.
Не це я мав на думці. Ті гріхи
Спиши так мило, щоб вони сприймались
Так, мовби плями вільного життя,
Мов пил і вибухи душі палкої,
Мов не вгамоване в крові буяння.
А це звичайна річ.
Рейнальдо
Але, мій пане...
Полоній
Навіщо це?
Рейнальдо
Так. Я, ласкавий пане,
Хотів би знати.
Полоній
Гну я ось до чого,
І, сподіваюсь, штука ця корисна,
Заляпавши отак його багном,
Але не дуже, ніби ненароком,
Вважай:
Твій співрозмовник, випитать котрого
Ти хтів, якщо він помічав гріхи
[33]
За юнаком, якого ти ганьбив,
Будь певен, скаже вслід твоїм словам:
"Мій пане", чи "добродію", чи "друже",
Або інакше, як у них там звичай
Та стан йому велить.
Рейнальдо
Звичайно, пане.
Полоній
Тоді він ось як... ось як він...
Що пак я хотів був сказати? їй-богу, я хотів щось сказати. На чому я урвав?
Рейнальдо
На "скаже вслід тобі", на "мій пане", та ще на "добродію" й на "друже".
Полоній
На "скаже вслід тобі"? От-от.
Він скаже: "Цього я пана знаю і спіткав
Учора чи тоді-то, з тим чи з тим.
І справді, як ви кажете, він там
У карти грав, там вихилив надміру,
А там побивсь за м'яч"; або ще й так:
"Я бачив, він в веселий дім заходив",
По-нашому, в бордель, якщо не знаєш. Аж ба -
Гачок з брехнею рибку-правду вловить.
Отак ми, люди з хитрощами й глуздом,
То зокола, то пробуючи броду,
Вибоями виходим на гладеньке,-
Тож рад і вказівок моїх пильнуй
Про панича. Утямив ти чи ні?
Рейнальдо
Так, пане, зрозумів.
Полоній
Прощай же; з богом.
Рейнальдо
Прощайте, пане.
Полоній
І сам за ним ти потайці слідкуй.
Рейнальдо
Все ясно, пане.
Полоній
Хай музики навчається.
Рейнальдо
Гаразд.
Полоній
Прощай.
Рейнальдо виходить. Входить Офелія.
 
Наші Друзі: Новини Львова