Ввійти Зареєструватися

Література :: Віктор Забіла

Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0

ДО НЕВІРНОЇ

Було б шануваться,
З другими не знаться,
Жили б, жили бі ми з тобою,
Як би серце із душою.
А тобі як новенький,
Зараз тобі і миленький:
Мене зараз покидаєш,
Мене зовсім забуваєш.
А божилася й клялася,
Що зовсім вже оддалася
Мені серцем і душею
І що будеш вік моєю!
Ти ніколи не кохала
Мене так, як ти казала.
Що ж робить, не маю долі,
Деревинка як у полі:
Вітер віє — йому важко,
Сонце пече — йому тяжко.
Холодку йому немає,
.....

 

Зберегти TXT формат

Додати Відгук...