Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 26 червня 2019 року

2001 / Переклади з польскої у книзі Кароля Войтили «Святиня» : Матір (фрагменти) : I. :

3. Подив перед Єдиним

Переглядів: 2530
Додано: 11.10.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
3. ПОДИВ ПЕРЕД ЄДИНИМ

Те світло пробивалось поволі в колі подій
пощоденних,
до котрих звикають очі й долоні жінки
не раптом.
Проте навіть у тих подіях сяйво
грало таке достеменне —
долоні самі зв’язались, як мови
зненацька забракло.

Мій Сину — в тамтій місцині, де люди
знали нас разом,
Ти говорив мені “нене” — й ніхто не заглянув у глиб
буденно минущих подій, але ж дивовижних.
Твоє життя злилося з життям убогих —
прагнув єднатися з ними тяжкою працею рук.

Та я ж бо знала, що сяйво,
явлене в звичних пригодах,
мов іскри коріння глибоке з-під кори днів,
є Тобою.
Не було воно з мене —

але значно більше я мала Тебе в тім сяйві
і в тім мовчанні,
ніж мала із плоду тіла свого й крові Тебе.

 
Наші Друзі: Новини Львова