Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 19 жовтня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

Монолог останньої сосни (З Николи Хайтова)

Переглядів: 2483
Додано: 09.10.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
МОНОЛОГ ОСТАННЬОЇ СОСНИ

(З Николи Хайтова)

Я остання, так! З мільйонів родичів моїх,
які росли ось у цій місцині, що чорніє тепер пустелею,
я — остання.
Сокира мене пощадила тільки тому, що я крива.
Вітри пролітають мимо тільки тому, що я не вродливиця.
Так мені вдалося пережити всіх, аби свідчити,
що колись на цих голих пагорбах стояв ліс…
Коли я була сосонкою молоденькою,
сусідні дерева заступали від мене ліс
і я поняття не мала, який він великий.
Довкола усе шерхотіли самі стовбури та крони,
і я могла лиш гадати, яке небо — голубе чи сіре.
Небом було для мене розлоге гілля, що маяло наді
мною, —
крізь нього точилося світло й дощові краплі…
Цвісти самотою! Коли б я раніше .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова