Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 21 жовтня 2018 року
Тексти > Жанри > Оповідання  ::  Тексти > Тематики > Історична

Бариня

Переглядів: 4447
Додано: 21.01.2011 Додав: Студент1  текстів: 684
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Студент1 Джерело: Збірка прози
«БАРИНЯ»


Велосипед не падає, бо йому ніколи. Упадеш тут, коли накладено всього: і лантух, і мішок, і чувальчик, і оклунок, та ще й... Ні, вузлик у руках у жінки. А велосипеда хазяїн жінчин веде, мовчун... Вона то забігає вперед, ніби пробуючи дорогу, щоб крига в колії не провалилася, то стоїть, поки він під’їде, а потім ззаду підштовхне. Воно наче й так нічого, та все ж – метушиться, бо слизько, зимно. До вокзалу ще ого-го, та якось уже. Хазяїн іще нівроку, кріпенький. Аж усміхнулася в хустки. А нав’язано ж їх!.. Біленька – підборіддя тримає і лоб закриває від вітру. Це – хатня, для кухарювання. Та й так, щоб видно – чистенька... Чи вона заважає в мороз! Поверх неї пухова – кози ж свої! – для тепла. А шаль картата, товста – то вже й голову, і плечі обтуляє. Ба, яке дме .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова