Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 08 грудня 2019 року
Тексти > Жанри > Оповідання

Коли ніяк не можна зігріти душу

Переглядів: 3970
Додано: 21.01.2011 Додав: Студент1  текстів: 725
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Студент1 Джерело: Збірка прози
КОЛИ НІЯК НЕ МОЖНА ЗІГРІТИ ДУШУ


Сидиш після випускного вечора в порожній залі, тримаючи когось за руку при вимкненому світлі, й не хочеться підводитися, не хочеться випускати руку, не хочеться переривати ще існуюче дійство, припиняти дивовижне відчуття нескінченності. Так хочеться затримати вечір, який уже відійшов у минуле, цю ніч, яка на жаль, розтала льодяником… Й ти з жахом відчуваєш, як там, куди збиралися йти зустрічати світанок, уже сіріє… Холодно. Й цей сірий простір, ніби туман, укриває вчорашній день, минулий рік, усе, що було твоїм, неповторним, здавалося, невмирущим, а тепер на зміну йому слід очікувати чогось несподіваного, незнайомого, в чому розбиратися треба самому, рухатися навмання, а то й навпомацки… Та однаково не лишатися на місці. Бо вже час…

 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова