Тексти
>
Жанри
>
Поезія
Облиште скрипаля, нехай він собі грає
Сканував: Студент1
Джерело: Збірка віршів "Яв" (2001)
* * *
Облиште скрипаля, нехай він собі грає –
ще пальці не потерпли й не порвано струни...
Влітає до метро з полуденного краю
мій березень шалений з чужої сторони.
Крізь човгіт підошов такі слова шукає
мені та скрипалю, і тій, що десь блука,
щоб день сьогодні був не злий і не лукавий,
щоб чути піцикато дзвінкого каблучка.
З чужої сторони, з блукань і неповернень –
усе той музикант, докликавсь чи догравсь –
летять мої граки, спасибі – не померли,
і стріпує крилом скрипаль – звичайний грак...
В торішньому гнізді ще безголосо й пусто –
чи доживем до пісні та юного крила?
Найперше скрипалю нехай воно попустить,
а ми усі при ньому, хай грає собі влад.
Крізь човгіт підошов – ще пальці не потерпли,
я чую піцикато з чужої сторони –
облиште скрипаля, ще березень – не серпень...
Летять мої граки. Не порвано струни.
17.03.1995