Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 19 червня 2019 року
Тексти > Тематики > Любовна  ::  Тексти > Жанри > Поезія

Тепло останнє вже облітає з дерев, і знову

Переглядів: 150
Додано: 24 січня Додав: Студент1  текстів: 725
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Студент1 Джерело: Електронна версія нової збірки
* * *

Тепло останнє вже облітає з дерев, і знову —
тепер гукати тебе я мав би із безгоміння,
де випадає розлуку брати лиш за основу,
а будувати на ній нам зустріч — бракує вміння.
Та багатіти думками варто, хоча й розумні,
а сподіватись на сніг хіба що або на Бога,
хоча обоє, немовби в змові, дарують сумнів,
але ж під ноги, давно холодна, ляга дорога.
Тебе ж то чую, але не бачу — мов стіни, тижні.
Буває, бачу, але не чую — подвійні шиби.
На річці повінь — дощі набігли. З качками крижні,
хоч в мене стеля, над ними небо й мисливець схибив.
Не завжди двоє, хоча вона з ним, — щаслива пара...
А поодинці, в плавбі, в дорозі задовга відстань.
Від Бога снігу доволі взимку приправить хмара,
немов про з .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова